пт.10202017

Last updateT3_DATE_FORMAT_LASTUPDATE

Архітектура

Розвиток містобудування та архітектури в Україні сягає часів поселень трипільської культури, скіфських городищ і античних міст. Безперечно, найвидатнішою архітектурною спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор, зведений у 1037-1044 роках за Ярослава Мудрого (добудований у XVIII столітті). До видатних мистецьких пам'яток світу належить також і архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври з Успенською церквою (зруйнована у 1941 році), хрестовокупольний, шести-стовпний тип собору набув поширення в Україні-Русі. Цю церкву брали за зразок, коли будувалися собори Московського Кремля. У Західній Україні збереглося чимало середньовічних замків - у Хотині (XIII-XVIII століття), Кам'янці-Подільському (XI-XVIII століття), Олеську (XIII-XVIII століття), Луцьку (XIV століття), Острозі (XIV-XIX століття). Зразком готичного стилю є Кафедральний костьол у Львові (XIV-XV століття), пам'яткою Ренесансу - Львівська Площа Ринок (XIV-XIX століття), ренесансні замки чудово репрезентує замок-палац з терасним садом у Підгірцях на Львівщині (XVII століття), західноєвропейське барокко представлене Бернардинським костьолом (початок XVII століття) і собором св. Юра (XVIII століття) у Львові. У XVII-XVIII століттях розбудовуються міста Східної України, зводяться світські споруди, формуються архітектурні ансамблі монастирів, будуються православні храми, в архітектурі яких викристалізувалося творче використання композиції української дерев'яної церкви (українське або козацьке бароко) і традиції давньоруського зодчества. З 20-х років XVIII століття у монументальному будівництві України поступово поширюється стиль класицизму. Унікальними пам'ятками архітектури середини XVIII століття є Андріївська церква у Києві (архітектор Б. Растреллі), собор Різдва в Козельці, комплекс церков По-чаївської лаври. Народне монументальне дерев'яне зодчество України цього періоду представлене сотнями оригінальних споруд, з-поміж яких дев'ятику-польний Троїцький собор, збудований теслею Якимом Погребняком у 1773-1781 роках у Новомосковську (Дніпропетровська область). У першій половині XIX століття на зміну пишному бароко остаточно приходить стриманий класицизм. У цей період забудовуються нові міста, засновані наприкінці XVIII століття, - Маріуполь, Катеринослав, Миколаїв, Одеса. Серед кращих споруд - ліцей князя І. Безбородька в Ніжині (1824 рік, архітектор Л. Руска), Київський університет св. Володимира (1843 рік, архітектор В. Берет-ті), палаци П. Галагана в Сокиринцях на Чернігівщині (1829 рік, архітектор П. Дубровський) і гетьмана К. Розумовського в Батурині (1803 рік, архітектор Ч. Камерон). Одною з видатних споруд першої половини XIX століття були найбільші сходи в Україні - Потьомкінські сходи в Одесі. Архітектурний стиль Києва того періоду визначався відомим архітектором А. Меленським, за проектом якого було споруджено церкву на Аскольдовій могилі, церкву Різдва Христового, ансамбль Контрактової площі на Подолі та інші споруди.

З другої половини XIX століття започатковується будівництво великих промислових об'єктів, для яких широко використовуються нові будівельні ма-і теріали і конструкції. На рубежі ХІХ-ХХ століть на зміну еклектизму - суміші різних стилей - приходить стиль модерн. У ньому витримано в Києві Бесараб-ський критий ринок (1910 рік, архітектор Ю. Гай), цирк (1905 рік, архітектор Е. Брадман), приватний будинок з химерами (1903 рік, архітектор В. Городець-кий). Досить показовим для нового українського стилю став будинок Полтавського земства (1909 рік, архітектор В. Кричевський). У 1925-1929 роках в Харкові було споруджено перший висотний будинок. Будівля Держпрому, зведена у стилі конструктивізму, мала чотирнадцять поверхів. Пошуки національного стилю втілилися у комплексі Сільськогосподарської академії в Києві (1927 рік, архітектор Д. Дяченко). У 30-ті роки набуває поширення такий напрям, як пролетарська класика. Найхарактернішим для нього є будинок Верховної Ради у Києві (1939 рік, архітектор В. Заболотний). Тотальний наступ у 30-ті роки на духовну спадщину українського народу позначився і на архітектурному обличчі міст. По-варварському було зруйновано. Михайлівський Золотоверхий собор, Братський Богоявленський монастир, на основі якого існувала Києво-Могилянська академія, Миколаївську церкву в Харкові, Покровську церкву в Сумах та чимало інших культових споруд. Разом з відбудовчими роботами повоєнної доби створювалися генеральні плани міст, в яких передбачалися значні обсяги нового будівництва, чітке зонування територій. Директивне впровадження збірного залізобетону після 1955 року призвело до різкого зниження естетичної якості й комфорту масового житлового будівництва. На 55 домобудівних комбінатах почали виготовляти збірні елементи для будівництва п'ятиповерхових, а з 1965 року - дев'ятиповерхових житлових безкаркасних будинків. У 80-ті роки в Києві було споруджено найвищий громадський будинок, що мав 28 поверхів. Найвищий житловий будинок збудовано у Дніпропетровську (28 поверхів). А найвищою архітектурною спорудою в Україні вважається унікальна телевізійна вежа з використанням надміцної сталі та зварних з'єднань, збудована в Києві у 1973 році висотою 385 метрів.

Нині у багатьох регіонах виникає інтерес до народної архітектури і використання національних традицій. Набуває розвитку архітектура власного висо-кокомфортного житла садибного типу.

Перший у країні історико-архітектурний заповідник, що охопив територію середньовічної частини міста, був відкритий у Львові у 1975 році. У 1977 році такий заповідник був відкритий у Кам'янці-Подільському, а в 1978 році - у Чернігові і Новгороді-Сіверському. Всього в Україні створено 24 заповідники, пов'язані з охороною пам'яток історії та культури.

Спілка архітекторів України, що об'єднує 3,5 тисячі фахівців, є єдиною громадсько-професійною організацією архітекторів, яка має створені за принципом персонального членства місцеві організації в усіх областях України та в Криму. Вона визнана в світі, а в 1993 році прийнята до Міжнародної Спілки архітекторів (МСА), до якої входять аналогічні організації з 106 країн світу. МСА створена в 1948 році і визнана ООН та ЮНЕСКО єдиною глобальною організацією, що представляє професійну архітектурну діяльність.

Верховна Рада України прийняла ряд важливих законів, які безпосередньо впливають на творчість архітекторів: "Про авторські та суміжні права", "Про основи містобудування", "Про відповідальність юридичних осіб за порушення в будівництві і експлуатації будинків і споруд", "Про інвестиції", "Про підприємницьку діяльність".

Кабінет Міністрів України прийняв ряд постанов, які значною мірою впливають на організацію архітектурної дшльності, в т. ч. постанову "Про ліцензування окремих видів робіт в проектуванні і будівництві".

Децентралізація системи проектування призвела до створення майже в усіх регіонах малих проектних підприємств - бюро, майстерень, студій, більшість яких організовано Спілкою архітекторів України.

Значною подією в житті архітекторів України стало присудження щорічних державних премій з архітектури і святкування Міжнародного Дня архітектури. Більшість робіт, висунутих на здобуття державної премії, свідчить про наявність в країні талановитих зодчих, створення, незважаючи на економічну кризу, споруд, котрі прикрашають наші міста, селища.

Наприкінці жовтня 1996 року у Києві проходив XI з'їзд Спілки архітекторів України, де був проведений аналіз діяльності її за останні три роки та прийнято програму на наступні роки.

Україна туристична

загрузка...

загрузка...