Нещодавно кілька українських об’єктів увійшли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, серед них був і парк-заповідник Розточчя.

Цікавим є те, що сам парк розкинувся на території двох держав – України та Польщі.

Його назва пов’язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі - в Чорне море або у Сян і Буг і море Балтійське. Район Українського Розточчя - це крайній північно-західний відріг Подільської височини. Він починається в околицях міста Львова і простягається вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у північно-західному напрямку до кордону з Польщею і на її терені до м. Красніка.

Мальовничі ландшафти, численні водойми, унікальний за різноманіттям рослинний і тваринний світи з давніх-давен приваблювали вчених.

Сучасний рельєф Розточчя складається з горбистих пасом і горбів. Абсолютна висота окремих горбів становить 380-390 м, найбільша - 395 м (Гострий Горб).

 На території парку протікають річки Верещиця, Ставчанка, розташований каскад штучних ставів, найбільшим з яких є живописне озеро природного походження Янівський став площею 207 га, яке, на жаль, перетворено на ставок для розведення риби.

Особливості рельєфу, мозаїчність грунтового покриву, своєрідний мікроклімат зумовили формування унікальної лісової та болотної рос-линності. Тут перекриваються ареали більшості основних євразійських видів дерев і чагарників. Ніде у світі не можна побачити природний ліс, що складається з дерев сосни, дуба, бука, ялиці, смереки, явора, граба, ясена, клена, в’яза та липи, що ростуть разом, а на Розточчі такі ліси ще збереглися.

У заповіднику проводиться активна еколоґо-освітня робота з молоддю, функціонує музей природи Розточчя, для відвідувачів влаштовуються тематичні екскурсії екологічними стежками.