пт.10202017

Last updateT3_DATE_FORMAT_LASTUPDATE

Статті

Кіровоградська область

Розташована на правобережній Україні, між річками Дніпром та Південним Бугом, Поверхня рівнинна, місцями горбиста. Клімат помірно континентальний з м’якою зимою і жарким літом. Утворена 1939. Територія: 24,6 тис. кв. км.

Історія

Заселення почалося в добу палеоліту. Виявлені поселення трипільської культури, а також близько 20 поселень чорноліської культури (Х-поч. VII ст. до Н.Х.). У VII ст. до Н.Х. поселились кочові племена скіфів. Відомі понад 50 поселень ранньослов’янських пам’яток черняхівської культури. У IX ст. північна частина території входить до складу Київської Русі-України. В середині XIII ст. потрапляє під владу Литви, а після Люблінської унії (1569) – Польщі.

Детальніше...

Івано-Франківська область

Івано-Франківська область (до 1962 – Станиславівська)

Займає північно-східну частину українських Карпат, Прикарпаття і частково Опілля. За характером рельєфу гірська, передгірська та рівнинна. Гори поділяються на т. зв. Горгани (Сивуля – 1836 м) і Чорногорський хребет з Говерлою (2061 м) – найвищою вершиною українських Карпат. Найбільші ріки – Дністер, Прут, Черемош. Клімат помірно континентальний. У надрах є запаси природного газу, нафти, золота, марганцю, калійної солі, бурого вугілля, торфу, кухонної солі, озокериту. Область багата мінеральними джерелами. Територія: 13,9 тис. кв. км.  Утворена 1939.

Детальніше...

Запорізька область

Південна Україна. Поверхня області є зразком типової степової рівнини, похиленої з північного сходу на південний захід. З півдня омивається Азовським морем. Її територію перетинає Дніпро. Клімат помірно континентальний. Майже щороку трапляються суховії, періодично – «чорні бурі». Утворена 1939. Територія: 27,2 тис. кв. км.

Історія

Заселення території почалося у період раннього палеоліту, про що свідчать найдавніші з відомих на сьогодні в країні стоянок поблизу с. Федорівки Запорізького району. Під Запоріжжям досліджені сім стоянок пізнього палеоліту. Взято на облік понад 100 пам’яток доби бронзи.

Детальніше...

Коротко про Ужгород...

Місто, центр Закарпатської області, на р. Уж. Літописні згадки про Ужгород сягають 872. Місто під назвою Унг згадується і в угорській хроніці «Геста Г.унгарорум» як резиденція слов’янського кн. Лаборця, страченого угорськими військами 896 на березі р. Свіржави (нині р. Лаборець у Східній Словаччині). Місто в різні часи носило також назви Онгвар, Гунгвар, Унгуйвар, Унгвар. Ужгород захищала міцна фортеця. 1080 орди половецького хана Кутеска спустошили весь край, але взяти замок не змогли. Зате у середні віки місто неодноразово руйнувалося під час війн Габсбургів з Трансільванським князівством. В ХІ–ХІІІ ст. був власністю угорських королів, потім ним володіли феодали Амадеї, Другети, Верчені. Наприкінці 1648 сюди прибув тритисячний загін козаків, який супроводжував посольство Б. Хмельницького до трансільванського кн. Д. Ракоці.

Детальніше...

Закарпатська область

Розташована у географічному центрі Європи (це засвідчує пам’ятний знак поблизу Рахова), на стику кордонів України і чотирьох сусідніх держав – Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі. Область займає південно-західну частину Українських Карпат і прилеглу до неї північно-східну Середньодунайську низовину. Більшість території краю – гори та передгір’я, вкриті листяними і хвойними лісами, високогірними альпійськими луками- полонинами. Тут знаходиться найвища гора Карпат – Говерла (2061 м). В низинах розкинулися родючі поля, сади і виноградники. Клімат області помірно континентальний, порівняно тривала весна, нежарке літо, тепла осінь і м’яка зима.

Край перетинають десятки гірських річок, серед яких найбільші – Тиса, Боржава, Теребля, Ріка Уж, Латориця. Є кілька невеликих гірських озер льодовикового походження, серед яких найзначніше – Синевирське (989 м над рівнем моря).

Тут виявлено і вивчено понад 360 родовищ цілющих вод, що є аналогами вод відомих у світі курортів. Вони використовуються при лікуванні органів травлення, серцево-судинної системи, опорно-рухового апарату. На базі цих джерел діють близько 10 санаторіїв, серед яких найвідоміші «Карпати», «Сонячне Закарпаття», «Поляна», «Квітка полонини», «Перлина Карпат», «Шаян». До послуг мандрівників – туристський комплекс «Латориця» в Мукачевому, 10 туристичних баз, 9 їхніх філіалів і три гірські притулки. Вони здатні одночасно обслужити до 4 тис. осіб. Діють 12 гірсько-лижних маршрутів.

Детальніше...

Донецька область

Розташована на південному сході у степовій зоні, простягається над Азовським морем. Поверхня переважно рівнинна. Головна річка – Сіверський Донець. Клімат помірно-континентальний. Утворнена 1932. Територія: 26,5 тис. кв. км.

Історія

Перші поселення відомі з доби раннього палеоліту. Знайдено 25 пам’яток періоду неоліту (V–III тис. до Н.Х.), зокрема могильник поблизу Маріуполя, пам’ятки доби міді-бронзи (ІІІ–І тис. до Н.Х.).

У VII ст. до Н.Х. тут проживали племена скіфів, у II ст. до Н.Х. – сармати. У IV ст. з’являються гуни, в VI–VII – авари, болгари, у VIII–X ст. – племена т. зв. салтівської культури. У кінці IX ст. вторглися печеніги, в XI ст. – половці.

В ХІ–ХІІІ ст. частина території входила до складу Половецької землі. В 1185 відбулася битва війська новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича з половцями, описана у «Слові о полку Ігоревім», у 1223 – битва з монголо-татарами на р. Калці (тепер р. Кальчик).

 

У XVI–XVIII ст. південні території контролювало Кримське ханство, а правобережжя – Військо Запорізьке. Північна частина сучасної області входила до Слобідської України.

Детальніше...

Дніпропетровськ

Дніпропетровськ (1918 – Січеслав, до 1926 – Катеринослав). Розташований на Дніпрі, за 592 км від Києва.

Катеринослав заснований кн. Г. Потьомкіним в 1787 на місці Запорізької слободи Половиця і дістав назву на честь Катерини ІІ. За наказом Павла І перейменований на Новоросійськ (1796–1802). З 1802 став губернським центром. Швидкий розвиток міста почався у 70-х pp. XIX ст. після проведення залізниці, що з’єднала Криворізький залізорудний і Донецький вугільний басейни.

В період 1917–1920 місто часто перебувало під контролем анархістської армії Н. Махна.

Детальніше...

Дніпропетровська область

Розташована в степовій зоні республіки по обох берегах Дніпра. З півночі на південь Дніпропетровщину перетинає Дніпро. Територією області протікають річки – Оріль, Самара з Вовчою, Базавлук, Мокра Сура, Інгулець з Саксаганню, які впадають в Дніпро. Поверхня області – хвиляста рівнина. Клімат помірно континентальний з жарким літом і відносно холодною зимою. Утворена в 1932. Територія: 31,9 тис. кв. км.

Детальніше...

Волинська область

Північний захід України. Лежить у межах Поліської низовини та Волинської височини. Клімат помірно-континентальний. Багата озерами (понад 220), лісами, річками, головна з яких – Прип’ять з притоками. Утворена в 1939. Територія: 20,2 тис. кв. км.

Історія

Територія була заселена в епоху пізнього палеоліту. Доба палеоліту і мезоліту представлена більш як 160 пам’ятками. Найдавнішою серед них є поселення Ростень у Любомльському pайоні. У VII–X ст. тут жили східнослов’янські племена – дуліби, бужани і волиняни. У X ст. Волинська земля, назва якої походить від міста Волинь, входила до складу Київської Русі-України. В 1199 об’єднана в Галицько-Волинське князівство, населення якого вело боротьбу проти монголотатарської навали.

Детальніше...

Вінниця та її околиці

Вінниця – місто, центр області і району, на берегах річки Південний Буг, за 260 км від Києва.

Вперше згадується в документах 1363 як фортеця, збудована литовськими князями Каратовичами. У 1653–1667 – центр Вінницького полку. Мешканці воювали проти Польщі, брали участь у народному повстанні С. Палія 1702–1704, гайдамацьких рухах 30–60-х років ХVІІІ ст. У 1793 місто разом з Правобережною Україною потрапляє під владу Росії.

За роки радянської влади відома розстрілами: в період 1937–1938 знищено 9439 (з них 169 жінок) чол. Тіла жертв відкопані з 66 вінницьких могил (найбільші з них – в Овочевому саду, Старому цвинтарі, Парку культури).

Детальніше...

Вінницька область...

 

Вінницька область розташована в лісостеповій зоні Правобережної України і займає Волино-Подільську та Придніпровську височини. Клімат помірно континентальний, з м’якою зимою і теплим літом. Головні ріки – Дністер та Південний Буг з густою мережею приток. Територія: 26,5 тис. кв. км. Утворена в 1932.

Детальніше...

Коротко про Київську область

У північній і центральній частинах України. В зоні полісся та лісостепу. Клімат помірно континентальний. Через її територію протікає Дніпро з притоками Прип’ять, Ірпінь, Десна, Рось та ін. Утворена 1932. Територія: 28,9 тис. кв. км.

Історія

На цих землях поселення з’явилися за часів палеоліту. В першому тисячолітті сформувалося ядро східних слов’ян. У IX ст. утворюється держава – Київська Русь-Україна з містами Переяслав, Білгород, Вишгород, Василів. Високого рівня досягає її культура з найвизначнішими центрами – Києво-Печерською Лаврою та Софійським собором, де знаходилася перша бібліотека.

Стосовно території Київщини 1187 вперше вживається назва Україна. Татаро-монгольська навала значно послабила Київське удільне князівство. В 1362 воно відійшло під владу Литви. У 1471 перетворене на воєводство. Після Люблінської унії (об’єднання Литви з Польщею) посилюється польське панування.

У другій половині XV ст. тут виникло козацтво. Київщину охоплювали всі найбільші селянсько-козацькі повстання та національно-визвольна війна 1648-1654, в результаті якої на її території створюються Київський, Білоцерківський і Переяславський козацькі полки. Переяславська Рада та приєднання України до Московії додали до польських гнобителів ще й російських, чия політика призвела до скасування у 1764 гетьманства, у 1781 – полкового устрою. Було утворено Київське намісництво, згодом – губернію.

Київщина була ареною боротьби за незалежність України у 1917–1920. По-перемінно тут діяли війська Української Народної Республіки (УНР), Української гетьманської держави та Директорії.

Знайденим на цій території найдавнішим пам’яткам матеріальної культури близько 20–15 тисяч років. Серед них – 50 поселень трипільської культури, 90 городищ, курганів скіфського періоду.

Саме вивчені основні пам’ятки зарубинецької та черняхівської культур. Десятки монументальних кам’яних і дерев’яних споруд та оборонних укріплень часів Київської Русі-України, міст через Дніпро (1015) свідчать про розвиток будівельної техніки.

Область багата архітектурними спорудами XVIII–XIX ст. На розвитку архітектури позначилося народне будівництво.

Церкви, палаци й досі вражають гармонією та виразністю композиції. Були розвинуті настінний розпис, художня кераміка.

Київ – столиця України

Столиця України, найвизначніший культурний, науковий, промисловий її центр. Київ – один із стародавніх центрів слов’янства, столичне місто могутньої держави Київської Русі-України, осідок української православної Митрополії. Розташований на берегах Дніпра, нижче гирла Десни.

Історія

Перші на території Києва поселення відносяться до давнього кам’яного віку (40–10 тис. р. до Н.Х.). У 90-х pp. XIX ст. їх рештки виявлені українським археологом В. Хвойком і відомі під назвою Кирилівської стоянки. Датою виникнення старослов’янських поселень, за археологічними даними, слід вважати період не пізніше ІІ–І ст. до Н.Х. Офіційно прийнятою датою народження Києва є 482 р. Засновником визнається князь слов’янського племені полян Кий. Загальновідома легенда про засновників міста братів Кия, Щека, Хорева і сестру їх Либідь, імена яких увійшли до топонімів міста.

Детальніше...

Відпочинок в Криму

Одним з найкращих курортів Східної Європи є Кримський півострів. Глибоко впадаючи в Чорне море, він зі сходу омивається азовським морем. Розміри зі заходу на схід — 324 км, з півночі на південь — 207 км. Площа близько 26 860 км2. Береги акумулятивні вирівняні. Протяжність берегової лінії понад 1 тисячу км. Найбільші затоки на узбережжі Чорного моря: Каркінітська, Каламітська, Феодосійська. На узбережжі Азовського моря: Сиваш, Казантипська та Арабатська. На сході Криму Керченський півострів, на заході — Тарханкутський півострів. За характером рельєфу поділяється на 2 частини: платформно-рівнинну (70 % території) та складчасто-гірську. На півдні Криму — Кримські гори.

Детальніше...

Печерами України


Тема печер для всіх нас є рідною, адже вони були першим житлом наших пращурів. Саме завдяки печерам, які давали нашим предкам затишок і безпеку, вижив і доволі вдало влаштувався людський рід.

Тема українських печер доволі актуальна, адже вони манять багатьох туристів та цікавих людей як з України, так і з закордону.

І воно й не дивно, адже Україні таки є чим похизуватися – вже сьогодні досліджено понад тисячу печер. І одна з них найдовша у Євразії. А скільки ще не досліджено.

Для бажаючих відвідати українські печери потрібно сфокусувати свою увагу на двох регіонах – Крим, де знаходиться понад 900 печер та Поділля, головним чином Тернопільської області.

Детальніше...

Походження назви Чернівці

 

У спадок від попередніх поколінь городян ми разом із архітектурними пам’ятками Чернівців: храмами, ансамблями майданів і вулиць, - отримали й пам’ятки словесні - імена околиць, кутів і вулиць нашого старовинного міста. На жаль, із цим спадком ми теж обійшлися вельми недбайливо.

Ім’я самого міста Чернівці дійшло до нашого часу від першої писемної згадки нерушеним. Знаменита грамота господаря Олександра Доброго від 7 жовтня 1408 р., яка впорядковувала митну справу в цьому важливому пункті міжнародної торгівлі, подає назву Черновьци, Черновцы, мыто Черновьское, - відповідно до тодішніх традицій староукраїнської літературної мови.

Детальніше...

Україна туристична

загрузка...
загрузка...