Листа отримали сьогодні ранком і публікуємо без будь-яких змін чи втручань.
Отже, який він «політичний турист» чи «політичний заробітчанин» у провладному таборі мітингувальників?
Гарматне м’ясо “регіонів”. Хто вони?
Екзотика “тітушок” – мітингувальників Партії регіонів на площі Конституції цікавить журналістів та перехожих. Я провів ніч із тими, у кого на штанях смужки, хто ходить в капюшонах. Журналіст телеканалу Інтер припустив, що це мешканці одного з СІЗО. А нам вдалося дізнатись правду про рядове гарматне м’ясо регіонів.
Кордон між ЄС та Митним союзом проходить по вулиці Грушевського в Києві. Це лінія ідеологічного поділу майдану Незалежності і площі Конституції біля парламенту.
Якщо хтось хоче потрапити на периметри республіки "тітушок "- перепустку можна отримати у сотника чи десятника. За іронією долі, наш поводир у світ орків має прізвище Десятник. Звати Павло.
Перше, про що запитав Павло, чи справді байдуже нам, “за кого стояти”.
- У вас никаких политических предубеждений, то есть вам пофиг, за кого стоять будете? – цікавиться Павло.
- Ну, нам заплатят и нормально… - відповідаю.
- Я понял, ну просто звонят люди там и морозяться. Ну мы просто за регионы будем стоять… Ну раз вам все равно, то мы собираемся в Мариинском парке на 7:30, к восьми. Возле пам’ятника Ватутину.
На денний мітинг “регіонів” – висока конкуренція. Нас не беруть. У ночі до лав “тітушок” потрапити легше. Нічна зміна – 200-250 гривень. Це залежить від жадібності сотника чи десятника. Наш дав – 200:
“Ало, да чувак, слухай, кароче, все в порядку, буде 200 гривень до восьми часов. Січас виїжджаєш – я буду ждать тібя біля входа в Маріїнський парк. Постарайся побистрєй, бо я щас тільки сам узнав, нас начинають зганять, беру таксі туда їду”.
Як виявилось, заробіток десятника-“тітушки” дозволяє курсувати столицею на таксі. Але роботодавця, який щедро платить, самі організатори не жалують.
На сторінці у соціальній мережі іншого десятника можна знайти от таке фото:
От і виходить: nothing personal – just business.
Маріїнський табір – ворота до Тайожного союзу
Головне у професії десятника – вміти рахувати. Тож повновидний сотник Андрюха шикує “пацанів”у колону по 5. Підрахунок триває акурат півгодини. Пацани курять, нудяться, дзвонять “корєшам”. Мріють про “100 грам” і “тьолку”.
Поряд стояли новачки. Ніхто не знав, що треба робити за 200 – 250 гривень.
- Так а куда нас пошлють?
- А х.й його зна! Куда скажуть – туда й підем.
- Оце козаки у міня! – із видимим захватом вигукнув “сотник Андрюха”.
Неподалік пройшла вже сформована колона “колег”, які врізнобій крикнули до нас нехарактерне для ПР гасло “Слава нації! – Смерть ворогам!” Наша колона з жарту пореготала і потупцявши трохи, нерівно рушила в напрямку Ради.
“Пацани, плотнєй! Скорєй”, - крокуємо до “залізної завіси ” навколо площі Конституції.
Далі наказують скидати маски. В обличчя присвічують ліхтарями. На щастя, нас пропускають, нікого не відсіявш. Ми в Тайоженном союзе.
Зітхаєм з полегшенням. Але відчуття, що перебуваємо в концтаборі не полишає. Тотальна відсутність свободи, непевність і тривога.
Знову перерахунок поголів’я новоспечених “тітушок”. Так триває 20 хвилин. Пацанам це явно не до смаку – стояти холодно. Але іншого вибору немає.
Досвідчений Вітя з суміжної колони на питання, чи дадуть щось поїсти, авторитетно переконує:
“Дадуть, все там дадуть. Чаю так наїсися, що обісцишся”.
Вітя стоїть так третю ніч і завбачливо напакував цілий рюкзак їжі й теплих речей.
Сотник Андрюха інструктує: не ходити нікуди поодинці, триматися групами 3-5 пацанів.
Команду виконують справно. Навіть справляти потреби ходять гуртом. Тут ніхто нікому не довіряє. Кожен сам за себе. Це абсолютна протилежність євро майдану, де один за всіх.
Коли стоїш у “коробочці” по 50 пацанів – відчуття як в худоби на скотобазі.
У таборі ворога
Побут Тайоженного союзу – теж повна відмінність від побуту євромайдану: бруд, безлад, темрява, численні недопалки попри смітники на площі, відсутність відкритого вогнища. У новісіньких віськових наметах, при втановленні яких, до речі, пошкодили плитку так, що вистачило б на три “податкових майдани”, є матраси для “тітушок”. Але їх не вистачає. На них гамузом відсипаються “адідаси” та “найки”.
Кому не стало місця – той стоїть над лежачими й чатує: щойно хтось піде до туалету – його місце займають.
Поки на майдані влаштовують футбольний турнір – тут свої змагання. Карти.
За всім, що відбувається осторонь стежить людина нетипової зовнішності. Очевидно, наглядач. Накачаний, але взутий в туфлі й без спортивної куртки.
Після оглядин одного гурту – переходить до інших. У таборі без сутичок.
Тайна вечеря
До їжі з польової кухні пацанів допустили о першій ночі. Явище не для слабкодухих. Тут кожен сам за себе, а тому поняття черги відсутнє. Спритніші, кинувшись до казанка, хапають їжу голіруч.
Дехто розриває пластиковий стакан і так черпає кашу. Наші виделки, які ми взяли завбачливо з собою, довелось не витягати, аби не викрити спецоперацію.
Тоді, як на майдані є пакетований чай, у кухарів є маски, печатки на руки та шапки для волосся, тут навіть ніде помити руки. Але ніхто цим не переймається. Немає попиту – немає пропозиції.
Нахіба такий бенкет?
За нашими підрахунками у таборі було близько півтисячі найманців. Якщо собівартість кожного десь 300 гривень, то Партія регіонів пускає на цей зоопарк в ніч до 150 тисяч гривень.
Контингент не може бути рекламою мітингу. Ними не похвалишся перед телекамерою. Функію охорони табору прекрасно виховують працівники столичної міліції. Це видно на шевронах – ГУ МВС місто Київ.
Пацани просто нагадують гарматне м’ясо для провокацій, але зіграти роль майданівців їм не під силу – вони просто інші.
Ще може бути розвиток подій: це провокація й напад на цих “тітушок” нібито з боку майдану. Це видається більш ймовірним, бо коли столична міліція змінює варту – пацани помітно нервують і очікують нападу.
Після нічної варти заскочили з Тайоженного союзу на наш Євромайдан. Хотілося обійняти кожного європейського українця.
Попри те, що Тайоженний союз лякає одностатевими шлюбами в Європі, тут, на Євромайдані, повна гендерна рівність. У таборі "тітушок " жінок ми нарахували аж троє, які, очевидно, прийшли з кимось за компанію.
Дмитро Хмельницький
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».
Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами
Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.
В Україні знаходиться центр Європи
Хочете побувати у центрі Європи? Тоді Вам обов’язково слід відвідати Закарпаття. Адже у центрі Європи знаходиться географічний центр Європи. Точне...