Про унікальні Закрпатські соляні родовища знають вже далеко за межами краю. Та насправді весь свій потенціал закарпатська земля ще не розкрила.

Щороку місцеві жителі знаходять або ж випадково відкривають джерела з водою, яку по-справжньому можна назвати цілющою. Так, у тячівському селі Нересниця місцеві жителі 3 роки тому знайшли криницю з солоною, наче ропа водою, завалену дошками та гірською породою. Згодом криницю облагородили. Нині, аби набрати воду з унікального джерела люди вишукуються в черги.

Про те, яка вода в цій криниці, можна здогадатися за  її назвою. Щоправда,   ім’я колодязь отримав не так давно. Якихось  3 роки тому про існування цього джерела ніхто і знати не знав. Знайшли його місцеві жителі випадково. Згодом джерело облагородили, над криницею поставили дах,  поруч встановили альтанку. Хоч вода в криниці кришталево чиста, пити її не можна. На смак – сама сіль. Та попри це, охочих набрати кілька відер вистачає завжди. Хтось використовує її у господарських цілях, інші за її допомогою лікуються.Про те, що  в цій місцевості під землею великі поклади солі, люди знали з давніх- давен. Біле золото тут колись добували шахтним способом. Та до наших днів ці  шахти не збереглись. На місці, де колись була найбільша, нині  глибоке озеро. Вода в ньому прісна лише на поверхні, через те, що сюди стікаються гірські струмки.  Глибше 3 метрів – така ж солона, як і в колодязі. Такий природній потенціал для розвитку туризму  використовують лише одинці:  всього кілька місцевих  підприємців. У решти селян коштів, аби будувати готелі та  бази відпочинку нема,  та й  через недостатньо розвинену інфраструктуру та жахливі Тячівські дороги  люди не впевнені,  чи буде такий бізнес прибутковий. Відтак, унікальна особливість природи поки що залишається для більшості закарпатців недоступною та поки що невідомою.