Підгорецький замок

Недалеко від Олеська розташований замок у Підгірцях - визначна пам'ятка пізньоренесансної архітектури. Замок збудував на замовлення великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, архітектор Андреа дель Аква в 1635-1640 рр. Пізніше власниками були Ян III Собєський, Радзивілли, Жевуські. До замкового ансамблю входять палац, оточений бастіонними укріпленнями, валами та ровами, бароковий костел. (1752 - 1766 рр.), в'їздна брама та чудовий "італійський" парк XVIII ст. зі старими липами.

Підгорецький замок нині є філіалом Львівської галереї мистецтв. Підгорецький замок було збудовано на одному з відрогів Подільської височини, до якого з північного боку прилягає низька заболочена рівнинна ділянка Малого Полісся. Замок був виконаний як зразок поєднання імпозантного палацу з бастіонними укріпленнями і свого часу вважався одним з кращих палацово-замкових комплексів Європи. Він має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На кутах розташовані п'ятикутні бастіони. Для будівництва використали каміння і цеглу. Майже сучасний вигляд (я не маю на увазі сучасні руйнування та занепад) палац здобув у першій половині XVIII століття, коли між триповерховими павільйонами та вежою на двоповерховій споруді палацу збудували додаткові приміщення. Саме тоді палац вкрили однорідним дахом. Головну замкову браму у XVIII ст. охороняли гармати равеліна, який на жаль не зберігся.

Дещо спотворили внутрішні просторі зали палацу радянські будівничі, що переобладнували його на туберкульозну лікарню. Значну частину залів вони розділили перегородками на окремі лікарняні палати. Але сталося це вже в 60-х роках ХХ століття, а до приходу в Галичину радянської влади замок поперемінно належав відомим польським родинам: Конецпольським, Собеським, Потоцьким, Жевуським, Сангушкам. Всі вони так чи інакше вплинули на його розвиток та історію, особоливо відомий польський магнат Вацлав Жевуський, який володів Підгорецьким замком з 1720 року і перетворив його на величезний розкішний музей. Саме Вацлав збудував неподалік від палацу заїжджий двір, який повністю зберігся до наших днів.