АЙ-НІКОЛА

Гора Ай-Нікола (389м). Її північний схил пологий і лісистий, а південний – крута скеляста стіна з рідкісними деревами-скелелазами. Стежка до вершини Ай-Нікола починається від альтанки з колонами. По ній дуже любив підніматися академік І.В. Курчатов, який відпочивав в цих місцях в 50-х роках. Так ця стежка з тих пір і називається - Курчатовська. Підйом не з легких, але ж академік кожен день піднімався: його дуже вражав вид, що відкривається з гори і «посилював розумові процеси».Сподіваюся, нам усім не завадить їх посилити ...

Піднімаємося? Поступово чагарник починає переходити в досить густий змішаний ліс, де серед сосен, дубів, кленів, кизильника ближче до вершини почнуться релікти: ялівець високий і суничник дрібноплідний - дивовижне вічнозелене довгоживуче дерево з гладким червонуватим стовбуром. Так от, на західному плечі Ай-Ніколи, на висоті близько 320м, в маленькому романтичному урочище за древньої кам'яної кладкою ми можемо побачити такий величезний суничник, що ого-го! Він - один з найстаріших в Криму (не менше тисячі років), і товщина стовбура в обхваті - 4 метри!
У 1972 році на вершині гори була знайдена козача віха, поставлена  на честь козаків XVII століття. Вона представляла собою кований двометровий залізний хрест з вмурованою в його основу свинцевою плиткою (пробитою в кількох місцях кулями), на якій зберігся напис "Козача віха, історичний пам'ятник XVII століття ...». Коли і ким вона була поставлена, залишилося невідомим.

В околицях гори Ай-Ніколи знаходиться один з відомих таврських могильників - так званий Ореандовский могильник. Кам'яні ящики могильника знаходяться на височини з боку схилу гори Ай-Нікола, що лежить в сторону Ялти. Збереглося близько 20 кам'яних ящиків, одні перебувають у задовільною збереження, інші майже повністю зруйновані