МАВКИ

Мавки—то душі померлих дітей, але, на відміну від русалок, які живуть у воді, живуть на деревах у лісах, на полях і в траві. Люблять жити і в гірських печерах. їхні світлиці застелені та обвішані барвис­тими килимами. Навесні, як тільки починають танути сніги, вечорами мавки засаджують прогалини квітами, а коли все довкола зазеленіє і розцвіте, бігають по травах, рвуть квіти, гойдаються у гіллі дерев, мов у колисці, викачуються в житах, сплітають вінки і танцюють. Там, де вони танцюють, трава росте краще і густіше.

Мавки, як і русалки, знають про все на світі, тому люди до них ставляться з пошаною, особливо на Зелені свята: приносять польовим русалкам жертовний хліб і кладуть на ниву, бо це вони разом з іншими польовими духами сприяють родючості полів та відлякують усяке лихо.

Вночі, як тільки з'явиться в небі круглий отвір та прийдуть і сядуть на його сходинках ангели із запаленими свічками, мавки вельми люблять веселитися в теплих, розігрітих ще вдень сонцем Дажбога, водах рік та озер, хлюпаються у криницях, бо місяць і зірки для них — як для людей сонце в небі.

Мавки — то вродливі молоді дівчата високого зросту, з миловидним і круглим лицем; коси довгі, спускаються на плечі, в них завжди вплетені квіти. Одяг тонкий та прозорий. Спереду виглядають як дівчата, а насправді немає в них ні тіла, ні душі. Через те немає в них і тіні, а коли бігають по траві, то вона під їхніми ногами не хитається.

Мавку можна бачити. Вона сама зачепить іноді гарного парубка, почне жартувати з ним, а коли хто вподобає її — заманює до танцю і може залоскотати до смерті того, хто звабиться її красою.

Найчастіше несамовиті оргії-танці мавок-чарівниць можна бачити на ігрищах біля річок та озер на Зелені свята, особливо Купальської ночі. Мавського Великодня русалки і мавки ходять полями, луками, лісами, бо їхні душі відпущені на волю, перетворюються у людей і сполсивають звичайну їжу. Люди в цей день остерігаються працювати, "щоб не розгнівати помер­лих душ".

Веселощі мавок молена побачити і в неміцному сні, коли хто недалеко від них спав. Та не колсен молсе бачити польових красунь. А місця ті недаремно звуться ігрищами, бо де мавки перетанцюють, трава вік не буде рости — там приграє їм до танцю чорт на дудці. Мавка любить загадувати загадки, коли на Зелені свята зустріне в лісі або в полі людину. Кажуть, що від мавок, схиль­них робити чоловікові зло, можна вберегтися, скинувши з себе сорочку, і, вивернувши її навиворіт, одягти знову. Це в тому випадку, коли при собі немає часнику або цибулини. Оберегом від злої красуні може бути також полин чи любисток, як і від русалки, мавчиної подруги.