ХАМСА

ХАМСА. Engraulus encrasicholus (L.). Хамса належить до родини анчоусових, яка має багато спільних рис з оселедцями. Від них вона відрізняється видовженим, майже циліндричним тілом, яке вкрите великою лускою, що легко опадає від доторкування, і заокругленим черевом без кільових шипиків. Спина в хамси темно-синя або чорна з металевим блиском, нижня частина тулуба срібляста. Живе тварина не більше чотирьох років, досягаючи довжини 15 см.
Хамса — найчисленніша риба Азово-Чорноморського басейну. В Азовському морі вона тільки нагулюється і розмножується. На зимівлю великі табуни риби мігрують у Чорне море і збираються на глибині 60—70 м, де температура води не нижча 7—8°. З настанням весни вони залишають ці місця і розповсюджуються по акваторії моря. Коли вода прогріється до 15°, хамса починає розмножуватися. Правда, найінтенсивніше вона нереститься при температурі 19—26°, тобто в червні — серпні, а взагалі нерест триває з квітня до вересня. Ікру відкладає порціями, кількість яких не встановлено. В окремих самок налічується до 50 тис. ікринок. Нереститься хамса переважно вночі. Ікра тримається у верхньому одно-метровому шарі води, але окремі ікринки опускаються на глибину 20—25 м. Серед ікри риб, що тримається у верхньому шарі водної товщі, ікра хамси найчисленніша. На всій площі моря (423 тис. км2) одночасно може бути 8.10і2 ікринок. Проте з кожного мільйона ікринок народжується не більше 6,  а інколи не більше 2 тис. личинок, з яких значна кількість також гине.
Незважаючи на це, чисельність хамси велика. Добувають її різними неводами, а також приваблюють за допомогою електричного світла.