МОРСЬКИЙ КАРАСЬ

МОРСЬКИЙ КАРАСЬ. Diplodus annularis (L.). З родини спарових у Чорному морі зустрічається майже 10 видів, серед яких найчисленнішим є морський карась, або ласкир. За формою тіла він трохи нагадує карася сріблястого. Спинний плавець у морського карася тягнеться майже від голови до хвоста. У роті великі зуби. Боки тіла світло-жовті із сріблястим відтінком, спина темніша із золотистим відтінком. Біля основи грудного плавця та на хвостовому стеблі є темно-сірі плями.

Живе морський карась біля берегів, переважно серед рослинності, на глибині 8—10 м, виходить на піщані мілини глибиною до 2 м. Рано навесні він мігрує в прибережну зону, але з настанням спеки відходить на глибші місця, де прохо-лодніша вода. Тримається табунами, в яких налічується до 2—3 десятків особин. Надзвичайно обережна риба. Живиться водоростями, рачками, черв'яками. Здобич шукає у придонних шарах і в товщі води.

Нереститься влітку. Самки відкладають близько 100— 130 тис. ікринок.

Форма тіла морського карася різко змінюється в процесі його розвитку. Найінтенсивніше це відбувається в перші З—4 місяці, коли мальок найшвидше росте. Висота тіла дуже збільшується в період переходу малька на придонне живлення, тобто при довжині до 3,5 см. Збільшення висоти тіла супроводиться збільшенням його товщини, посиленням м'язів. Чотирирічні особини морського карася мають довжину, трохи більшу за 13 см. У Чорному морі найчастіше зустрічаються морські карасі довжиною понад 15 см, зрідка — не більш як ЗО см. Промислове значення його невелике.