Палац Потоцьких

Палац Потоцьких — пам'ятка архітектури в місті Тульчині в стилі класицизм 2-ї половини 18 століття.

Будівництво палацу розпочалося в 1782 році за проектом французького архітектора Лакруа на замовлення представників родини Потоцьких.

Спочатку Потоцькі проживали у так званому Старому палаці, побудованому у 1757 р. Після переїзду до Правобережної України Потоцькі розбудували свою резиденцію у Тульчині.

Після Другого Поділу Речі Посполитої у 1793 році Станіслав-Щенсний Потоцький, тодішній власник маєтку, перейшов на службу до російської імператриці Катерини ІІ і отримав чин генерал-аншефа. Перехід на бік російської імператриці був зрадою відносно Польщі, але дозволяв зберегти всі маєтки магната в Україні.

За часів володарювання та господарювання Потоцьких це був розвинений ансамбль декількох споруд:

•     Палац і два бічні флігелі,
•     картинну галерею,
•     бібліотеку (17.000 томів),
•     невелику друкарню,
•     манеж,
•     турецькі лазні,
•     стайні (зруйновані),
•     оранжерею,
•     декілька службових приміщень,
•     садибний театр.Садибний театр мав репертуар, що складався з 5-7 опер та 2-3 концертів, а трупа налічувала до 200 акторів. Найближчий подібний аналог був лише в садибі Сапег — Ружани (нині Білорусь, суцільна руїна).
•     Парк на 10 гектарів з назвою «Хороше» (садівник англієць Міллер). У пейзажному парку, закладеному у 1780-ті роки, переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Галявини парку прикрашали альтанки, фонтани, скульптура.

З 1984 р. у палаці розміщується Тульчинське училище культури, з факультетами підготовки:

•     Народна художня творчість;
•     Бібліотечна справа;
•     Хореографія;
•     Діловодство.