ПОГОРІЛА (ВИЩА)

ПОГОРІЛА (ВИЩА)

Якщо їхати до Новоселиці із шляху Старокостянтинів-Хмельницький. за Верхняками, власністю в другій половині XIX ст. Євгенія Ісаковича Утіна (1843-1894). адвоката, публіциста і літературного критика, члена редколегії відомого Петербурзького журналу "Весник Европы" буде Село Погоріла (Вища й Нижча) перезвані комуністичною владою у Миролюбне. Чи не с їх давня назва відголоском нападів кримчаків на І Іівденну Волинь, коли палали села, а люд гонився до кримських невільницьких ринків? В давніші часи села входили до ординації Острозької, а з XVIII ст. село ділиться на Погорілу Вищу і Нижчу і належить до різних власників. В 1752 р. князь Януш Сангушко надав Погорілу Вищу і Сушки князеві Янові Четвертинському, який осів на постійно в Погорілій. Ян Святополк Четвертинський помирає бездітним. Опісля нього власником Погорілої стає. Владислав Четвертинський, королівський підкоморій, одружений на Катерині Радзимінській. Помер Владислав в 1785 р. Дідичем мастку заступас їх син Міхал Олександр, а за ним на поч. XIX ст. - син Міхала і Катерини - Мартин-Олександр Четвертинський (род. 1778). одружений на Бабяні Хмельовській. В заповіті він переказує Погорілу своєму синові Едмундові (род. 1818), одруженому на Камілі Стадніцькій, після якого дідичив один із його синів - князь Едвард Четвертинський (род. 1851), одружений на Софії Бейзим. Погорілу він тримав н своїх руках до 1898 року, коли з невідомих причин вона була втрачена Четвертинськими.

Відомостей про садибу Погорілу майже немає: лише збережені два малюнки художника Наполеона Орди, з яких можемо мати певну уяву про палай та парк.

Малюнки показують парадний і парковий фасад класицистичної будівлі палацу, побудованого правдоподібно при Марцінові Олександрові Четвертинському, або ж його сином Едмундом в першій половині XIX ст. (81).

На незакінченому в деталях малюнку парадного фасаду палацу бачимо його на високому цоколі з підвалами; в середній частині з двоповерховим ризалітом; бокові частини - одноповерхові. Двоповерховий ризаліт прикрашений порталом на шести корінфських колонах, гладким балкуванням, трикутним фронтоном із горорізьбою герба Святополка Четвертинського- Погонь Руська. На крайніх вісях палацу далеко вис тупали ризаліти. Зовсім інакше виглядав парковий фасад палацу із-за пагорба, що спадав до пейзажного парку. Тут палац виглядав високим.