Дачу збудовано в 1912 р. на місці попередньої дерев'яної за проектом інженера-архітектора А. Шервуда. Споруда увінчує високу й стрімку прибережну скелю на мисі Ай-Тодор. Розташування вплинуло на витончене силуетне формування споруди та її загальний об'єм, який перебуває у винятковій гармонії з природним довкіллям. Будівля має динамічний силует, складений з кількох об'ємів, що нависають один над одним убік моря. Цим об'ємам у плані відповідають послідовно передпокій, вітальня, сходова клітка на видову вежу та в спальні, розміщені у вежі в двох рівнях. З трьох боків споруди влаштовано балкон, з якого можна милуватись морською далечінню та ялтинською бухтою. В архітектурі фасадів використано форми тюдорівської готики. Головний елемент архітектурної виразності стін - стрілчасті вікна. Позбавлені оздоблень стіни контрастують з розвиненим завершенням карнизної частини, увінчаної декоративними зубцями, витонченими пінаклями зі шпилями та флюгерами. Оздоблення інтер'єру сучасне: колишня вітальня опоряджена деревиною, стіни інших приміщень потиньковані. Первісно "Ластівчине гніздо" використовувалось як дача, згодом тут розміщувались туристична база та бібліотека санаторію "Жемчужина", а нині - кафе "Ластівчине гніздо". Сучасний стан будинку - результат відбудови. В кінці 50-х років споруда стала аварійною, що унеможливлювало її експлуатацію. Тому, починаючи з 1968 p.. за проектом конструктора В.Тимофеєвата архітектора І. Татієва під основу споруди підведено монолітну консольну залізобетонну плиту, будівлю закріплено сейсмічними поясами, відновлено шпилі, заново опоряджено інтер'єр. Мистецьки виконаний невеличкий об'єкт має значний архітектурно-естетичний вплив на широке довкілля і нині є своєрідною "візитною карткою" Південного узбережжя Криму
