ЗАКАЗНИК В ЗАПЛАВІ Р. ГОРН

В заплаві р. Горн, притоки Сейму, розта-шувався Мовчанський ландшафтний (площею 706 га) заказник місцевого значення. Територія заказника знаходиться у Путивлському р-ні в межах великого болотного масиву "Молче". На місцях, де були торфорозробки, вже тривалий час відбувається відновлення рослинності.

На території заказника можна простежити три стадії заростання кар’єрів. Спочатку, на першій стадії, поступово периферію кар’єрів захоплюють водно-болотні трав’яні види. На другій стадії формуються зарості чагарникових верб, а у третій - заболочені ліси із деревних верб та вільхи із лучно-болотним травостоєм. На більшій частині території цих заказників переважають зарості чагарникових верб в комплексі із обводненими зниженнями колишніх кар’єрів. На таких зниженнях виділяються суцільною стіною зарості очерету звичайного. Місцями трапляються ділянки з переважанням осок омської, побережної, гостровидної та зрідка дернистої. Поруч знаходяться зарості рогозу широколистого. В обводнених зниженнях та заростаючих бічних каналах можна зустріти такі водно-болотні рослини, як омег водяний, частуха подорожникова, хвощ річковий. Навесні привертає увагу золотавий килим із квітів калюжниці болотної. Окремі куртинки утворює цінна лікарська рослина — валеріана висока. Тут же можна побачити фіолетові суцвіття живокісту лікарського. На одній з ділянок була виявлена малопоширена на Сумщині рослина — вовче тіло болотне. Інколи суцільні плями утворює високий злак — куничник сіруватий. Між обводненими зниженнями значні площі займають в основному зарості чагарни- кових верб. Переважає верба попеляста, трапляються верби п’ятитичинкова та тритичинкова. Серед цих заростей можна побачити вербу мирзинолисту — льодовиковий релікт, малопо- ширений на Сумщині. Водне дзеркало водойм затягнуте суцільними заростями ряски малої та триборозенчастої. Тут можна зустріти вербу білу, вербу прутовидну, а також молоді вільхи.

У заказнику сформувався типовий комплекс водно-болотних тварин. Серед птахів домінують очеретянка лугова і синьошийка, місцями — вівсянка очеретяна і кобилочка звичайна. Трапляється лунь болотяний, а із чапель — бугай. На каналах гніздяться крижні та водяні курочки. На луках можна побачити чекана лугового, почути деркача (занесений до Європейського червоного списку). В пошуках корму заказники відвідують лелеки білі і численні ластівки сільські.

Наявність в заказниках деревно-чагарникових заростей обумовила формування комплексу дендрофільних птахів, з яких найбільш численними є соловейко східний, дрозди чорний та співочий, славка сіра, вівсянка звичайна, сорокопуд-жулан. Трапляються також крук, сорока, вівчарик-ковалик, славка чорноголова. Слід відзначити, що в заказнику гніздиться регіонально рідкісний птах — чечевиця звичайна.

Іншою численною групою тварин в цих заказниках є земноводні, з який домінують жаба озерна і кумка червоночерева. З плазунів можна зустріти черепаху болотяну і вужа звичайного. Із ссавців на території заказників звичайні свиня дика, козуля європейська, лисиця звичайна і заєць сірий. Тут також мешкають горностай і видра річкова, занесені до Червоної книги України. Трапляється бобер річковий. В зимовий період заказники є притулком для таких мисливських тварин, як лось і свиня дика, щільність яких в цей час підвищується.

Найбільша цінність заказника полягає в тому, що на місці осушеного болота після видобутку торфу формуються лісово-болотні та водно-болотні комплекси рослин і тварин, які згладжують негативні наслідки проведеної меліорації.