Бугай

Бугай (Botaurus stellaris L) — птах помітно більший за сіру ворону, з досить довгою тов­стою шиєю, порівняно корот­кими ногами і довгим, масив­ним гострим дзьобом. Забарв­лення в цілому рудувато-вох­ристе з поздовжніми і попе­речними темними смужками. Дзьоб і ноги зеленувато-жов­ті.

Дуже обережний птах, веде нічний спосіб життя (вдень ховається в заростях очерету). У спокійному стані бугай, втягнувши шию і згор­бившись, стоїть на одній нозі. В разі небезпеки шию і голову витягує вертикально, довго залишаючись нерухомим.

Зліт майже вертикальний, з частими змахами крил. Крила широкі й заокруглені (в по­льоті). Політ спокійний, з втягнутою у плечі шиєю. У по­льоті схожий на квака, але в його забарвленні багато рудувато-вохристого.

Звуки навесні і влітку дуже своєрід­ні, нагадують ревіння бугая, щось схоже на «ип-ип-ип- прумб», «ип-прумб-ип-прумб» (чути на далеку відстань). Во­сени птахи перегукуються, видаючи звук «кау», схожий на крик квака, але грубіший і голосніший.

В Україні по­ширений всюди, крім Криму і гірських районів Карпат. Гніздиться в плавнях великих річок, по ставках, болотах, лиманах, заплавах річок. Зи­мує по узбережжях Чорного й Азовського морів, в плавнях Дунаю, Дністра і Дніпра.