Чайка

Ви, певно, здивовані, побачивши на зовсім не того птаха, якого вважали чайкою? Справа в тому, що помилково чайками іменують довгокрилих світлих птахів, що з галасом шугають над морем чи рікою. Нашою рідною, українською мовою їх звати мартинами, а російською — чайками. Птах, про якого тут розповідається, у Росії іменується чибіс.

Так, один із наймиліших серцю українця птахів — саме цей середнього розміру кулик із чубом на голові та лагідним поглядом чорних очей.

Рідною домівкою для чайки є відкриті місцевості — луки, лани, випаси для худоби. Полюбляють вони, щоб неподалік була невелика водойма. Обов'язковою умовою проживання є те, щоб росла невисока трава.

Ранньої весни можна спостерігати красиві польоти чайок, під час яких вони демонструють умілий «вищий пілотаж». Так птахи радіють своєму поверненню на батьківщину.

Гніздо чайки — це просто виямка на землі, проте четверо яєчок помітити непросто через їхній зеленкувато - рябий колір. Крихітні плямисті пташенята невдовзі підуть за своєю матір'ю, і вона вкаже їм на комах — "їжу чайок. Якщо пташка-мати побачить, що наближається непроханий гість, вона починає відчайдушно кричати жалібним голосом, безстрашно літаючи біля цього порушника спокою. Чайка вважається символом материнської відданості і самопожертви. Таку велику любов і турботу чайки про своїх діток народ щедро оспівує у піснях.