Розташований на розі вул. Ланжеронівської та Думської пл., будинок музею разом з Англійським клубом формує ансамбль площі, якою починається Приморський бульвар. Первісне призначення - будинок міських музею та бібліотеки. Нині використовується як Одеський археологічний музей України з колекцією багатоцільового характеру (150 тис. експонатів, 50 тис. монет і медалей).Побудований у 1883 р. за проектом архітектора Ф. Гонсіоровського з використанням форм неогрецького стилю, одно- та двоповерховий будинок розташований на схилі. Його об'ємно-просторову структуру формують три компартименти, які становлять єдине ціле: прямокутний у плані центральний, де міститься головний експозиційний зал, та суміжні з ним Г-подібний у плані (група приміщень з боку вул. Ланжеронівської та Думської пл.) і прямокутний з напівротондою (з протилежного боку внутрішнього подвір'я). Головний фасад акцентовано чотириколонним портиком коринфського ордера з повним антаблементом і трикутним фронтоном. Колони спираються на стінку двобічних сходів, що ведуть на розташовану в рівні 1-го поверху відкриту терасу перед головним входом. Внутрішнє розпланування побудоване на домінуванні головного експозиційного залу, обабіч якого розташовані анфіладно сполучені між собою малі зали та вестибюль. Стіни муровані з блоків черепашнику; перекриття - коробові склепіння у нижньому поверсі та плоскі балкові -у верхньому; фасади потиньковані. Найвиразнішою є композиція головного фасаду, центрально-осьова симетрія якого закріплена головним входом з монументальним портиком. Стіни прорізані великими півциркульними вікнами та членовані міжвіконними пілястрами. їхній крупний масштаб підкреслює вкритий дощаним рустом масивний цоколь з невеликими прямокутними вікнами. Інтер'єр вирішено в дусі елліністичної ордерної класики. Привертає увагу урочисте стримане оздоблення головного залу та його тематична відповідність експозиції часів античності. Споруда найстаріших в Україні публічної бібліотеки та музею відзначається яскравим стилістичним вирішенням.
