ТИЧИНИ П. Г. МУЗЕЙ в селіПісках Бобровицького району. Відкрито 1981 під час святкування 90-річчя від дня народження українського поета П. Г. Тичини в його родинній хаті, відтвореній за кресленнями родича Тичини – архітектора А. Нозд ріна та сестри Павла Григоровича – Оксани Григорівни. Справжня хата спалена фашистами в1942.В ньому відтворено обстановку, що існувала за життя батьків Тичини Григорія Тимофійовича та Марії Василівни. У центрі –піч, ліворуч якої піл, де на ряднині стоять макітри, полив’яний ківш. На комині – газова лампа. На черені – польові та лугові трави, квіти. У кутку біля вхідних дверей – блакитний мисник з різним посудом. Праворуч стіл, накритий скатертиною, дві лави. Одна проста селянська, друга різьблена. На стінах, прикрашених рушниками, фотографії рідних і близьких П. Г. Тичини. Обстановка другої кімнати – шафа, комод, інші меблі. Ліжко заслане типовою для цих місць ковдрою. На етажерці стоять книги поета і збірки письменників, подаровані музеєві. На комоді лежить камертон, що належав Павлові Григоровичу. На столі – його кларнет і ксерокопії віршів «Ви знаєте, як липа шелестить» та «Гей, іду, іду я полем», численні народні пісні, записані поетом від знайомих та друзів. Серед них – «Купальська», «Ой у лузі-лужечку» та ін. Висить старовинний годинник з мідними гирями, а довколо нього фотографії (Тичина з своєю вчителькою С. М. Морачевською, Тичина–учень бурси, Тичина серед учасників хору в Чернігові, Тичина з батьками та ін.). На подвір’ї біля хати Тичині П. Г. пам’ятник. Поруч під плакучою вербою Тичинина криниця. Експозиція музею продовжується в сусідньому приміщенні. Стенди, фотомонтажі, книжкові виставки, вітрини ведуть відвідувачів у глибинний і складний світ життєвого й творчого шляху поета, до джерел його поезії.