Червоноград

Червоноград — «шахтарська столиця» Львівщини. Сьогодні — це великий промисловий центр, населення якого складає понад 70 тисяч мешканців. Перша письмова згадка про Кристинопіль, як місто називалося раніше, належить до 1692 року. Місто упродовж століть уважалося осідком магнатського роду графів Потоцьких. У 1692 році граф Фелікс Потоцький заснував тут замок і на честь своєї дружини Кристини Любомирської назвав Кристинополем. У 1756-1762 роках Франциск Потоцький, онук Фелікса, перебудував замок на палац. Усі роботи були виконані під керівництвом славнозвісного італійського архітектора Пєро Ріко де Тірреджелі. У той же час було закладено один з найкрасивіших у Галичині парків з водними каналами, фонтанами: та павільйонами, від яких до сьогодні залишилось одне озерце біля палацу. У 1781 році Станіслав Потоцький переніс свою резиденцію у місто Тульчин на Вінниччині, і з тих пір кристинопільський палац поступово занепав. З 1989 року в приміщеннях палацу розміщується філія Львівського музею історії релігії та тривають реставраційні роботі зі створення широкомасштабного музейного комплексу. Поруч із палацом розміщувався монастир отців бернардинців та римо-католицький костел Святого Духа, збудовані у 1692-1758 роках. Нині костел перебудований на церкву Святого Володимира. Поруч знаходиться заснований графом Франциском Потоцьким монастир отців василіан (1763-1776) та храм Святого Юра. Церква була відома завдяки своїй чудотворній іконі Богоматері. У 1947 році цю ікону василіани забрали із собою до Варшави, а повернулася вона назад вже у 1994 році. При монастирі була велика бібліотека, найвідомішою памяткою якої є «Кристинопільський Апостол». У цьому ж монастирі 1892 року склав свої обітниці майбутній митрополит Андрій Шептицький. Під час Першої світової війни росіяни збудували залізницю, що з’єднала Кристинопіль зі Львовом. На Червоноград місто було перейменоване у 1951 році. Завдяки розвиткові вугільної галузі воно стало потужним промисловим центром.