ЛОХВИЦЯ
Час заснування невідомий. Входила до складу Переяславського князівства і відіграла помітну роль як укріплення в Посульськіи оборонній лінії. Вперше згадується в історичних джерелах під 1320 як невелике селище. У «Книге большому чертежу» Лохвиця зазначена як місто. У 15 ст. землі по річці Лохвиці належали князям Глинським, з кінця 16 ст. потрапили до рук князів Вишневецьких. З 1648 – сотение містечко Миргородського (до 1658), а потім Лубенського полку (1658–1781). У 1-й половині 17 ст. місту був наданий герб Лохвиці. Після ліквідації автономії Лівобережної України Лохвиця – центр Лохвицького повіту Чернігівського намісництва (1781–1796).
У 1796–1802 – заштатне місто Малоросійської, з 1802 – центр Лохвицького повіту Полтавської губернії. У 1840 в Лохвиці налічувалося 5,6 тисяч жителів. За переписом 1859 у Лохвиці – 884 двори, 7619 жителів, Різдва Богородиці собор, мурована Благовіщенська (1800), дерев’яні – Миколаївська (1884), Преображенська (1786), Покровська (1800), кладовищенська Різдва Іоанна Предтечі (1844) церкви, шпиталь. 1863 – 913 дворів, 8821 житель, 6 церков (2 муровані і 4 дерев’яні), повітове училище, поштова станція, 5 ярмарків, 1894 – 11 тисяч жителів; будинків кам’яних – 14, дерев’яних – 764, мазаних – 467. Міське училище. У місті налічувалося 135 торгових приміщень, 12 складів; миловарний завод, 3 водяних і 6 парових млинів, 2 цегельні заводи, 13 кузень, кустарних підприємств. У промисловості було зайнято 72 робітники. Щорічно відбувалося 17 ярмарків.
Озеро Світязь - найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні
Розташований Світязь неподалеку смт Шацьк, центру відновленого в 1993 році району.
Найстарішому човну, що було знайдено на дні Чорного моря - 2400 років
Підводний світ Чорного моря зберігає безліч таємниць та цікавинок. Одна із них - човен, що затонув 2400 років тому. Відкриття свідчить про те, що в...
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».