МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР

МГАРСЬКИЙ МОНАСТИР, Мгарський Лубенський Спасо-Преображепський монастир, чоловічий. Знаходиться у селі Мгарі на правому березі річки Сули при впадінні до неї річки Ольшанки.

Заснований 1624 (за іншими даними 1619) коштом Р. Випшевецької українським церковним діячем Ісаєм Копинським (?–1640). Походив з української православної шляхти. Був ігуменом Густинського монастиря, Межигірського та Києво-Братського монастирів, засновником Ладанського Покровського монастиря, одним з організаторів Київської братської школи. Обіймав посади єпископа в Перемишлі, Смоленську, Чернігові. Обраний 1631 київським митрополитом. 1632 скинутий П. Могилою й ув’язнений. Після звільнення 1635 продовжував антикатолицьку та антиуніатську діяльність. У 1622 при монастирі було створено братство, яке відіграло значну роль у боротьбі проти покатоличення українського населення.

У 17–18 ст. створено літопис Мгарського монастиря. 1684 було розібрано дерев’яну Преображенську церкву і за ініціативою гетьмана І. Самойловича закладено мурований Спасо-Преоббраженський собор, освітній 1684–1692 (архітектор І. Баитіст і М. Томашевський). 1736 пожежа знищила дерев’яні споруди разом з Михайлівською церквою (закінчена 1690). У середині 18 ст. збудовано келії (не збереглися), 1785 – бароккову дзвіницю (добудована 1837–1844). Мурована, триярусна. Перший ярус квадратний у плані із закругленими кутами, оздоблений чотириколонними портиками доричного ордера. Другий і третій – з арковими отворами, круглі, прикрашені подвійними колонами іоничного і корінфського ордера. Була увінчана півсферичним куполом з ліхтариком. 1786 зведено будинок ігумена – перебудований у 19 ст. (мурований, двоповерховий, у стилі класицизму).

У 2-й половині 19 ст. зведено двоповерховий готель, у кінці 19 ст.– теплу Благовіщенську церкву в псевдовізантійському стилі. Мурована, хрещата в плані, увінчана наметом на восьмигранному барабані. В розписах будівель монастиря брав участь український художник Іван Максимович (уродженець Пирятина, 1679–1745). В інтер’єрі збереглися залишки олійного живопису. 1737 ігуменом, а 1744 першим архімандритом монастиря був український освітній і церковний діяч, письменник Я. А. Горленко (1705–1754, в чернецтві Йоасаф); в Прилуках, 1725 закінчив Київську академію, викладав у ній, автор повчань, родинних записок, віршів. У Мгарі перебував 1663 у чернецтві під іменем Гедеона син Б. Хмельницького Брій (1641–1685).