Успенський собор
За багатовікову історію собор не раз руйнувався, але кожного разу відбудовувався. 1230 року від землетрусу в стінах собору утворилися тріщини. 1240 року Успенському соборові завдали великих руйнувань монголи, після чого довгий час в історичних джерелах про собор відомостей майже не зустрічається. В 1470 році, як це видно з літопису та написів на скульптурному триптиху, Успенський собор був відбудований. Згадані шиферні рельєфи знаходилися на зовнішніх стінах храму, а тепер ці рідкісні пам’ятки образотворчого мистецтва XV ст. зберігаються на стінах головної дзвіниці над північними, східними і західними дверима.
1482 року Успенський собор знову був пошкоджений під час нападу на Київ кримського хана Менглі-Гірея.
Загальний вигляд собору XV ст. з деякими прибудовами XVI ст. зображений на лаврських гравюрах першої чверті XVII ст. Із гравюр видно, що собор у цей період був однокупольний. У XVII ст. він зазнав значних змін. На лаврських гравюрах другої половини XVII ст. собор зображений у вигляді семикупольного і навіть дев’ятикупольного храму.
Пожежею, що сталася 1718 року, знищено внутрішнє і зовнішнє оздоблення Успенського собору. Протягом 1722— 1729 років під керівництвом російського майстра І. Каландіна Успенський собор був відновлений. Після відбудови Іоаннопредтеченська церква увійшла до складу Успенського собору, що набув вигляду великого двох’ярусного семибанного храму, з багатими внутрішніми й зовнішніми декоративними прикрасами.
У 60-х роках XVIII ст. майстер-кріпак С. Ковнір побудував над верхнім карнизом фігурні фронтони. Багаті ліпні оздоби виконав майстер гіпсових справ Ю. Бєлінський.
Внутрішні стіни храму в 20-х роках були розписані настінним живописом, який мав реалістичну спрямованість. Роботи виконували художники лаврської малярні Іван, Алімпій Галик та Пахомій. В 1772—1779 роках розписи поновляв керівник лаврської малярської школи Голубовський та його учні. В кінці XIX ст. всі розписи собору були знищені і замінені живописом псевдовізантійського характеру.
Серед багатого внутрішнього оздоблення художньою майстерністю виділявся вирізьбле-ний з дерева і позолочений іконостас роботи видатних чернігівських майстрів: сніцаря Г. Петрова і художника Я. Глинського (30-і роки XVIII ст.). Срібні з позолотою царські врата головного іконостаса зроблені київським золотарем М. Юревичем.
Цікавою пам’яткою мистецтва були срібна позолочена оправа престолу карбувальної роботи (майстер М. Юревич) вагою 8 пудів 28 фунтів 73 золотники і срібне панікадило вагою 7 пудів 33 фунти з 24 свічниками — подарунок імператриці Єлиза-вети Петрівни тощо.
В Успенському соборі знаходи-лися високохудожні скульптурні пам’ятники із мармуру князеві К. І. Острозькому (1579) і фельдмаршалові П. О. Рум’янцеву-Задунайському. Пам’ятник останньому в 1805 році виконали славнозвісні російські майстри — скульптор І. П. Мартос, виходець з української козацької сім’ї с. Ічня на Чернігівщині (1752—1835), і архітектор Тома де Томон.
У роки Радянської влади Успен-ський собор, як видатна пам’ятка архітектури і місце зосере-дження численних художніх цінностей, був перетворений у музей. У період окупації Києва гітлерівці пограбували цінності музею і 1941 року висадили в повітря Успенський собор.
У післявоєнні роки проводилися архітектурно-археологічні дослідження, його уцілілі частини і блоки законсервовані.
Кам’янець-Подільський - найбільше у світі місто-фортеця, яке розміщене на півострові
Кам’янець-Подільський - найбільше у світі місто-фортеця, яке розміщене на півострові
В Україні знаходиться найбільший у світі штучний ліс
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Замок «Паланок» - це одна з рідкісних українських пам'яток, які мають настільки багату історію (фотозвіт)
Надзвичайний історичний пам'ятник ХІV-ХVII століття, знаменитий своєю архітектурою - замок «Паланок» так оригінально названий через споруджені...