ЦЕРКВА СВ. МИКОЛИ

Зведена в 1779 p., церква є одним з найкращих зразків дерев'яних храмів хустської групи Закарпаття. Будівля складається з просторої, квадратної в плані нави та прилеглих до неї з заходу і сходу зрубів бабинця й вівтаря прямокутної, витягнутої в поперечному напрямку форми. Нава, бабинець і прилегла до нього з заходу рублена галерея з фігурними віконцями мають однакову ширину і сприймаються ззовні як єдиний неподільний об'єм. Це враження ще більше посилюється влаштованим над навою та бабинцем високим спільним дахом двосхилої форми, а під ним -пластичним піддашшям на фігурних кронштейнах. Стрімке наростання мас у західному напрямку знаходить своє продовження у високому каркасному чегверику вежі над бабинцем.

Особливий інтерес становить вишукане завершення вежі з підсябиттям, ажурною аркадою-галереєю та стрімким готичним шпилем з чотирма декоративними вежками у вінчанні. Вирішення цього елемента, як і обох галерей західного фасаду та інших архітектурних деталей пам'ятки, вирізняється особливою витонченістю та майстерністю виконання. Ці ж риси притаманні й інтер'єрові будівлі, де особливо слід виділити фігурний виріз у західній стіні центрального зрубу та стінне малювання, виконане в 1823 р художником І. Корнмаєром.Зазначені особливості данилівського храму дають змогу віднести його до числа найяскравіших витворів закарпатської архітектурно-будівельної школи.

В. Т. Завада