Привілей церква отримала від польського короля Владислава IV у 1646 p., підтверджений пізніше Яном III Собєським у 1684 р. У 1792 р. на місці давнішої збудована коштом тодішнього пароха нова дерев’яна церква з нового і почасти старого матеріалу, яку знищила пожежа у 1799 р. Залишилася лише дерев’яна дзвіниця у якій відбувалися відправи до виставлення нової мурованої споруди у 1812 р. У 1907 р. її реставрували. Тепер це хрещата в плані з укороченими боковими раменами церква, увінчана над середхрестям світловим восьмибічним барабаном, вкритим банею з ліхтарем і маківкою. У міжвоєнний період церква розписана Олександром Харківом. В церкві зберігся високого мистецького рівня іконостас 1713 р. За місцевою традицією походить зі щеплотського монастиря. Вчений Ґембарович авторство його приписує жовківському маляреві Томі Осташевичу. В селі є ще невелика дерев’яна капличка, збудована у 1921 р. на місці давнішої, в якій в повоєнний час був влаштований склад.