Перші згадки про церкву в місті відносяться до початку XVI ст. В актах 1627 р. згадується дерев’яна церква Вознесення Господнього, більш-менш в тому місці де зараз стоїть існуюча. У 1627 р. ловчий галицький Ляховський, співвласник міста подарував місце на монастир Різдва Пр. Богородиці, який був створений на основі старої дерев’яної церкви. У 1676 р. за валами міста, на віддалі 500 м від давньої звели нову дерев’яну церкву Вознесення Господнього, православну, яка, як і міська з 1717 р. стала греко-католицькою. Монастир занепав перед 1717 р. Заміську церкву розібрали у 1822 р. У 1797р. розпочато перебудову міської церкви з дерев’яної на муровану, але звівши лише вівтар дальші роботи припинили. У 1808—1812 рр. відновлено дерев’яні наву і бабинець. У 1854—1857 pp. коштом і заходами Стефана Жеребецького за сприяння о. Йосифа Держка об-муровано дерев’яну частину і виведено три бані на низьких восьмериках (над навою — вищим світловим), увінчані ліхтарями. У 1893 р. за проектом Василя Нагірного проведена реставрація церкви (надбудовані восьмибічники, кути об’ємів прикрашені вежечками з маківками і ін.). У 1903 р. проект металевих конструкцій для бані виконав Ян Богуцький. 1907 р. столяр Євстахій Щуплакевич зробив для церкви казальницю у вигляді човна. З 1946 по 1957 р. церква стояла зачиненою, виселені у 1946 р. мешканці повернулися по 1951 р. Тепер — належить до громади УАПЦеркви.