ЦЕРКВА СВ. МИХАЙЛА

Церква, розташована на невеликому, оточеному деревами підвищенні в північній частині села, є важливою містобудівною домінантою. Зведена 1752 р., будівля зберегла головні особ-ливості первісного вирішення, за винятком розібраного в середині минулого сторіччя опасання, а також влаштованої в основі центрального верху додаткової галереї. Зазначені перебудови, як не дивно, не знизили, а багато в чому навіть посилили архітектурну виразність споруди.Композиційну основу пам'ятки становлять послідовно розташовані по осі захід-схід квадратні в плані зруби бабинця й нави та гранчастий вівтар. Центральний зруб дещо більший за бічні й перекритий двозаломним восьмигранним верхом на чотирьох плоских пандативах. Приміщення бабинця й вівтаря завершені невисокими каркасними дахами відповідно дво- та п'ятисхилої форми.Домінантна роль нави найповніше виявлена в інтер'єрі завдяки тому, що вона значно вища за інші зруби і на відміну від них освітлена трьома ярусами вікон (у нижньому четверику, восьмерику та світловому ліхтарику). Виділенню нави в інтер'єрі сприяє також розміщення в ній складного за формою фігурного вирізу (в західній стіні), монументального триярусного іконостаса в стилі бароко, а також системи обхідних галерей (хорів), які ілюзорно збільшують загальну висоту приміщення.Пластична виразність і декоративність властиві всій пам'ятці і проявляються в підкреслено вертикальних пропорціях головних об'ємів та складному малюнку окремих елементів (віконних прорізів, фігурного вирізу, обхідних галерей тощо). Це дає змогу вважати Михайлівську церкву одним з кращих зразків волинської дерев'яної архітектури.

В. Т. Завада