КОНЮХИ

КОНЮХИ – село у Козівському районі. Центр сільради, якій підпорядковані села Заберізки й Залісся. Розташоване на березі р. Манівка, за 35 км від райцентру й 20 км від найблищої залізничної станції Зборів. Населення 2600 осіб (2001).

Перша писемна згадка – 1440 як м-ко, котре виникло на місці княжого Корсина (Корсіва). 1530 К. – власність С. Вендлінського, який збудував тут замок. 1586 К. згадані в “Поморянській хроніці” у зв’язку з т. зв. “конюхівською авантюрою”, коли С. Вендлінський вчинив збройний напад на села Ходовчик та Хоробрув (нині с. Хоробрів Козів. р-ну); у бою брали участь озброєні конюхівські жінки. Після цієї події К. – власність А. Сенявського. 1626 м-ко зруйнували татари. 1770 К. – власність А. Любомирської, згодом Потоцьких. За часів Австро-Угор. імперії – центр округи. Влітку 1917 побл. К. і с. Куропатники відбувся великий бій УСС із рос. військами.

Діяли “Просвіта”, “Рідна школа”, “Сільський господар” й ін. укр. т-ва й 0орг-ції. Є церкви Зіслання св. Духа (1607, дерев.), Успіння Пресв. Богородиці (1770, мур.), 4 каплиці. Насипано братську могилу воїнів РА (1967), могили УСС, чл. ОУН, вояків УПА, встановлено пам’ятні хрести на честь скасування панщини та проголошення незалежності України (1993). Працюють ЗОШ 1-3 та 1-2 ступ., клуб, б-ка, відділ. зв’язку, торг. заклади, є нар. аматор. хор “Корса". У К. народились громадські діячі Я. Івахів, о. П. Когут, громад.- політ. та реліг. діяч Р. Крупка, письменник, військовик О. Морозінський, проживали письменник, етнограф о. К. Сосенко, письменник, д-р права і сусп. н. П. Сосенко, навчалася літераторка О. Лихолат та ін. У м. Нью-Йорк (США) видано кн. “Село Конюхи: Козацьке гніздо” (1992).

О. Клименко, П. Таран, М. Цідило