БІЛЬСК
Село засноване на місці великого городища скіфської епохи 7–3 ст. до н. е. У 14 ст. тут була збудована фортеця для захисту від золотоординців. 1399 біля Більська відбулася битва між військами литовського князя Вітовта та Темір-Кутлуя. Значиться на карті Г. де Боплана (17 ст.). Входив до володінь князів Вишневецьких. 1648–1649 – в складі Гадяцького, з кінця 1649 – Полтавського полку; 1661–1662 – у Котелевській сотні Зіньківського полку, з 1750 відносилося до Ку земинської сотні Гадяцького полку. З 1781 віднесено до Зіньківського повіту Чернігівського намісництва. 1786 у Більську – 2 церкви, 270 дворів, у тому числі козаків виборних – 131 двір, підпомічників – 108 дворів. 3 1797 – в складі Зіньківського повіту Малоросійської, з 1802 – Полтавської губернії. На 1859 – волосний центр, 1442 двори, 4312 ж. (у тому числі козаки, посполиті, селяни), церква, селітряний завод. За переписом 1900 у селі було 3149 жителів, козаків – 541 двір, відбувалося 4 ярмарки на рік. У 1901–1902 споруд. нова мурована Успенська церква, при ній була бібліотека. У 1910 – 668 господарств, 3583 жителя, діяло 2 водяні млини і кілька вітряків. З кінця 19 – початку 20 ст. в селі працював фельдшер Василь Павлович Шутка, який багато зробив для відкриття тут земської лікарні, збирав відомості про історію краю, які використовувала Полтавська вчена архівна комісія в своїх виданнях.
Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)
Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...
Цілющі води «Української Швейцарії»
Цілющі води «Української Швейцарії» В мальовничій гірській долині, залитій сонячним промінням, беруть свій початок цілющі джерела Східниці.
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.