ВОЙНИХА
Згадується в Іпатіївському літописі як місце, де 12 серпня 1107 відбулася битва руських князів Святополка, Володимира, Олега, Святослава, Мстислава, Вячеслава та Ярополка з половецькими ханами Боняком і Шаруканом. Достовірних даних про походження назви села немає. Вірогідно, від військових дій, що відбувалися на тому місці. За Генеральним описом 1765–1769 Войниха значиться як хутір в урочищі Войниха Лубенської другої сотні Лубенського полку. З 1781 – у складі Лубенського повіту Київського намісництва; з 1796 – Малоросійського, у 1802–1923 Лубенського повіту Полтавської губернії. За ревізією 1859 на хуторі – 12 дворів, 121 житель. 1900 – 18 дворів, 116 жителів, діяла сільська громада селян-власників. 1910 – 30 господарств, 216 жителів, орної землі – 2340 дес., всього посівів – 230 дес. 1920 створено сільську Раду. 1926 на хуторі Войниха Солоницької сільради Лубенського району – 57 господарств, 261 житель. Окупована німецько-фашистськими загарбниками з 13.ІХ 1941 по 19.IX 1943.
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».
Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)
Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...
Найвисокогірніша будівля України, в якій жили й працювали люди
На карпатській горі Піп Іван в Івано-Франківській області досі збереглися руїни старої астрономічної і метеорологічної обсерваторії під назвою...