ЗУЇВЦІ
За переказами село виникло у 17 ст. як хутір розбійника Зуя. Зуївці позначені на карті французького інженера Г. Л. де Боплана. У 17–18 ст. входило до складу Сорочинської сотні Миргородського полку. 1729 у селі – 148 дворів, а в 1781 – 500 хат. У 1787 село належало до Миргородського повіту Київського намісництва, в ньому проживало 1484 душі чоловічої статі. 1859 – 552 двори, 3168 жителів, церква.
У 19 ст. село належало до Великосорочин. волості, з 1867 утворилася Зуївецька волость. У кінці 19 ст. на душу населення козаків, які становили 2/3 населення, припадало 3,5 десятини землі. 1883 у селі – 323 садиби. У селі діяли в різний час Михайлівська (1733), Вознесінська (1884) і Троїцька (1911) церкви, при них бібліотеки. 1864 відкрито першу початкову школу, в 1883 при ній відкрито шкільну бібліотеку. 1894 в селі діяли 3 школи, в них навчалося 250–270 учнів. На рубежі 19–20 ст. село швидко зростало. 1910 в селі налічувалося 827 господарств, 4947 жителів. Крім землеробства, розвивалися ремесла та промисли. 1913 при народній школі було відкрито ремісниче відділення.
Кам'яне село вважають одним з незрозумілих чудес світу
Кам'яне село вважають одним з незрозумілих чудес світу - тільки природа або вищі сили могли створити такий феномен: прямо посеред лісу загубилися...
Озеро Кагул - український вирій
Кагул – це українське озеро, яким неможливо намилуватися.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.