ІСКІВЦІ

ІСКІВЦІ (Юсківці, Юсківці Сенчанські) – село Лохвицького району, центр сільської Ради, якій підпорядковані села Дрюківщина, Овдіївка, Скоробагатьки, Яблунівка. Розташоване на річці Сулиці (притока річки Сули), за 15 км від райцентру. 828 жителів (1990).

Вперше згадуються в переписних книгах 1666 як село Юшківці Сенчанської (Счнецької) сотні Лубенського полку. 1688 універсалом лубенського полковника Леонтія Свічки надані сенчанському сотникові Леонтію Васильовичу Слюзу. 1690 універсалом гетьмана І. Мазепи і царською грамотою підтверджені. 1710 універсалом від гетьмана І. Скоропадського дані у володіння його дружині Марії Павлівні. 1729 – 26 дворів, власниками села Юсківці були вдова Марія та її син значковий товариш Семен Слюзи. З 1802 село – у складі Полтавської губернії. За переписом 1859 в селі 197 дворів, 1188 жителів, два ярмарки на рік. 1863 Юсківці Сенчанські – центр волості Лохвицького повіту, 243 двори, 1599 житклів, дерев’яна Покровська церква, винокурний завод. 1888 – 396 господарств, 2038 жителів, з них письменних 34 чоловіків і 4 жінки. 1866 засноване двокомплектне початкове училище, в якому навчалося 60 хлопчиків. 1888 збудоване нове приміщення училища. 1910 – 379 господарств, 2086 жителів, з них писемних чоловіків – 439, жінок – 104. Діяло 12 вітряків, дві лавки. У роки першої російської революції 1905–1907 у селі організовано осередок «Склянської спілки». В економії поміщика Пишненка відбулося декілька селянських заворушень. Сім’ї активних учасників цих подій були вислані на поселення в Сибір.