ПЛІШИВЕЦЬ
Згадується в історичних джерелах початку 17 ст. Відзначений на карті Г. Л. де Боплана. Належав до Гадяцького полку, про що є згадка в царській грамоті від 20.III 1718. З 25.VII 1726 Плішивець – власність Меншикова, згодом – гетьмана Данила Апостола. 1764 подарований Катериною II гетьманові К. Розумовському, який 1785 продав село у казну. На цей рік тут було 140 дворів, 896 жителів (усі неписьменні), 4 озера, діяв водяний млин. Після скасування полкового устрою 1781 село увійшло до складу Чернігівського, 1791 – Київського намісництва, 1796 – Гадяцького повіту Малоросійської, 1802 – Полтавської губернії. За переписом 1859 село – власницьке і козацьке село, 179 дворів, 1838 жителів, церковнопарафіяльна школа; у парафії – 2 земських училища. 1900 у селі Книшівської волості 378 дворів, 2158 жителів, три сільські громади (козацька, казенних селян та Броварківська селян-власників), церковнопарафіяльна та 2 земські школи, відбувалося 2 ярмарки на рік. За переписом 1910 село – Велико-Будищанської волості, 372 господарства, 2255 жителів, Покровська церква.
Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України
Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.
Шолоховський водоспад виник ще у мезозойську еру
Шолоховський водоспад у народі відомий під назвою «Червоне каміння».
Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)
Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...