Невелике село (75 жителів) Сімферопольського району, розташоване на північних схилах Кримських гір. Про те, як село стало відоме, існує місцева доволі недавня легенда. На початку 1980-х років у місцевого пастуха пропав баран, при пошуках якого набрели на яму, в яку він провалився. Про цю пригоду довідалися сімферопольські спелеологи і по її слідах розкрили фантастичної краси, а головне — недоторкану (сюди не встигли добратися дикі туристи, які часом наносять непоправну шкоду природній унікальності краю) невідому карстову порожнину. їй згодом судилося стати перлиною підземного світу Кримських гір. Печера, вхід в яку розташований за 4 км від села у верхній частині північного схилу масиву Чатирдаг, утворилася в юрських (145 млн. років) вапняках. Вона складається з майже прямої Головної галереї (довжина 725 м), звивистої Нижньої галереї (960 м) і Тигрового ходу (390 м), що примикає під кутом до головного напрямку (північ-південь), у якому простирається печера. Головна галерея складається з шести залів, найбільшим з яких (найбільший у печерах Криму) є зал Перебудови (довжина 175 м, ширина 15-30 м, середня висота 13 м, обсяг 39 тис. мЗ). Назва цієї грандіозної підземної порожнини символічно відзначає період в історії СРСР і України, під час якого (і в значній мірі завдяки йому) Мармурова печера перетворювалася на популярну кримську визначну пам’ятку, нині щорічно відвідувану сотнями тисяч екскурсантів. Загальна довжина печери становить понад 2,1 км, а об’єм 130 тис. мЗ. Вона вирізняється видатним багатством і розмаїтістю карстових форм. Серед мистецьки підсвічених сталактитів, сталагмітів і колон прокладена бетонована траса екскурсійного маршруту, що дозволяє за півтори години оглянути всі легкодоступні природні принадності Мармурової печери.