Село (1.9 тис. жителів) Бериславського району, розташоване на крутому правому березі Каховського водосховища на Дніпрі. На місці нинішнього Червоного Маяка в середні століття існувала турецька фортеця, а потім запорозьке містечко. В 1781 р. біля балки Пропасної, що прорізує високий берег ріки, царський уряд виділив ділянку землі для заснування монастиря. Перші ченці створеної в 1783 р. Софронієвої пустині жили в печерах, видовбаних у вапняках дніпровських круч, фрагменти яких збереглися до наших днів. Через 20 років сюди із Смоленської губернії був переведений Бізюков монастир, а місцева обитель одержала офіційну назву Григоріє-Бізюков (або Пропасний) чоловічий монастир. Поступово монастирські угіддя збільшувалися, зростали доходи обителі, і на початку ст. Григоріє-Бізюков монастир стає одним з найбагатших на півдні Російської імперії. На той час тут налічувалося сімдесят кам’яних споруд, серед яких були собор, дві церкви, дзвіниця, триповерховий братній корпус, величезний будинок архімандрита (43 кімнати) і будинок намісника, дитячий притулок, дворянський і загальний готелі і тд. Зараз важко повірити в монастирську архітектурну велич, що колись сяяла на схилах Дніпра і практично повністю канула в Лету з приходом атеїстичної влади. Збереглися в’їзні ворота (1898 р.), невеликі фрагменти кам’яних стін з трьома башточками (XVIII ст.), другорядні службові приміщення і поступово відновлювана в роки незалежності України Покровська церква.