Селище (1.8 тис. жителів) Богодухів- ського району, розташоване на лівому березі р. Мерчик. Шарівка заснована в 1700 р. і понад два сторіччя знаходилася на протилежному березі річки за два кілометри від нинішнього села поряд із великим поміщицьким маєтком. Його хазяїн Л. Кеніг змусив в 1903 р. понад 1200 селян переселитися до Уфимської губернії. Там вони не прижилися і майже всі через кілька років повернулися назад, але на місці спаленої Шарівки вже був ліс, який поміщик поспішив приєднати до своєї садиби. Довелося селянам побудувати нове село з тією ж назвою на протилежному березі Мерчика. Садибний комплекс почав створюватися на схилах невеликої двокілометрової балки ще на початку XIX ст. У верхній частині її лівого схилу був побудований палац, а на інших теренах (понад 50 га) закладений парк. Палац являє собою монументальну двоповерхову будівлю, виконану в псевдоготичному стилі з елементами ренесансу. Дві стилізовані під оборонні симетрично розташовані восьмигранні триповерхові вежі надають палацу вигляд середньовічного замку, а білий колір штукатурки ефектно виділяє будівлю на тлі навколишньої зелені і блакитного неба. З інших споруд палацового ансамблю різною мірою збереглися альтанка, будівлі господарського двору і будинок лісника, ворота до парку, композиційно складні і ефектні сходи, що ведуть до містка між двома ставками в днищі балки, і парадні ворота зі сторожовим будиночком. Зараз уже важко встановити, які будівлі садибного комплексу існували з часу закладки маєтку, а які з’явилися на початку XX ст., коли палацовий ансамбль і особливо парк зазнали істотної реконструкції. Вона здійснювалася за проектом і під керівництвом відомого творця парків Куфальдта, що спланував прилягаючу До палацу частину парку в регулярному стилі, а іншу — у пейзажному (ландшафтному). Під час реконструкції Шарівський маєток збагатився багатьма новими екзотичними деревами і чагарниками, що урізноманітнили видовий склад (понад 200) парку. Головний фасад палацу звернений до балки, на протилежному схилі якої, за щільною стіною вікових дерев, ховається головна визначна пам’ятка дуже зарослого парку — широка алея з декількох рядів старих лип. Шарівський парк в I960 р. був оголошений пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, тоді ж востаннє зробили капітальний ремонт одного із найкращих палацових комплексів Східної України, де тривалий час знаходиться туберкульозний санаторій.