Невелике село Коропове (159 жителів) Зміївського району (так нині називаються знамениті Коробові Хутори), розташоване на правому березі р. Сіверський Донець. Воно знаходиться на невеликій терасі, оточеній високим, лісистим корінним берегом ріки. На південь від села на висоту 60 м піднімається Козача гора [19], що більш ніж на кілометр витягнулася уздовж Сіверського Дінця. На її вершині збереглися руїни Миколаївського монастиря, заснованого в XVII ст. першими переселенцями цих місць. За переказом, наприкінці XVIII ст. монастир став притулком гнаним владою запорозьким козакам, завдяки яким гора і отримала свою назву. Ще в 1880-і роки це наймальовничіше місце Харківщини облюбували дачники, а в 1914 р. на північ від села в лісі була закладена біостанція Харківського університету, що існує дотепер. У радянські роки тут часто проводилися зльоти туристів, була збудована профспілкова здравниця “Коробів Хутір”, ворота якої “охороняє” величезний 400-літній дуб. Біля нього і у невеликому мальовничому березовому гайку біля понтонного мосту дуже полюбляють фотографуватися молодята. Весільні кортежі з усієї області в суботні дні тут їдуть один за одним. Дехто приїжджає у Коропове за гарним фото і келихом шампанського в дивовижно мальовничому природному довкіллі, інші відзначають знаменну подію в численних ресторанах і кафе. В 2005 р. лісові масиви на берегах Сіверського Дінця були об’єднані в національний природний парк Томільшанські Ліси”. У роки незалежності України Коропове поступово перетворюється на елітну зону відпочинку з шикарними особняками і бунгало, з дорогими, стильно побудованими та оформленими ресторанами. Тут можна добре відпочити, порибалити, сходити в туристичний похід або просто перекуситина берегах чи гладі Сіверського Дінця, що спокійно і чинно несе свої води.