ПЕТРИКІВКА

Селище (4.8 тис. жителів) і районний центр, розташоване на берегах пригирлової частини р. Чаплинка. У часи Нової Січі в 1756 р. на місці нинішнього селища заснував зимівник козак Петрик, навколо якого поступово виникали хутори, де селилися переселенці із Слобожанщини. В 1774 р. у Петриківку, що стала на той час містечком, перевели управління Протовчанської паланки військового гарнізону. Тоді ж тут була побудована церква Різдва — єдина пам’ятка архітектури селища. В 1990-х роках на її місці спорудили нову Рождественську церкву, мабуть, функціональну, але аж ніяк не привабливу зовні. На початку XIX ст. у Петриківці починає розвиватися художнє ткацтво. Килими, пояси, плахти місцевих майстрів невдовзі здобувають популярність. За наступне сторіччя сформувався своєрідний, побудований переважно на рослинно-тваринних мотивах, петриківський орнамент, що застосовувався у розписах, вишивці і набивних тканинах. Зовнішні і внутрішні стіни будинків розписувалися барвистими орнаментами із застосуванням саморобних рослинних барвників, кольорових глин, крейди і сажі. Поступово творчість петриківців набуває професійного характеру, і селище стає одним із центрів української вишивки. В 1929 р. була створена перша артіль вишивальниць, при якій в 1958 р. відкрився цех підлакового розпису. Через три роки артіль перетворили на фабрику художніх виробів “Дружба”, сувенірні вироби якої незабаром стали популярними не тільки в СРСР, але й за кордоном. В 1957 р. Петриківка одержує статус селища, а в 1991 р. стає центром району Тут перебуває музей прикладного мистецтва петриківського художнього розпису.