Коршів

Село Коршів знаходиться на південний захід від Луцька, віддаль до нього – 10 кілометрів. Загальна площа населеного пункту 288,2 гектара. Всього дворів – 250, населення – 689 чоловік, із них: 303 особи працездатного населення, 188 – пенсіонерів, дев’ять – інвалідів війни, дев’ять – учасників бойових дій, два громадяни – реабілітовані. В селі нараховується 17 багатодітних сімей та 14 одиноких громадян.

В друкованих джерелах село вперше згадується під 1577 роком, є дані про Коршів в церковному архіві за 1777 рік, коли була побудована церква при допомозі поміщика Людвіка Подгороденського. Дзвіниця збудована в 1900 році поміщиком Григорієм Веляєвим. Освячена церква в честь Воздвиження Хреста Господнього. В той час в селі проживало 798 людей, рахувалося 139 дворів, працювало однокласне училище. В ньому навчалося 67 дітей. Навчання проводила вчителька Катерина Адольфівна Сенько-Поповська, яка закінчила Житомирську жіночу гімназію.

Про назву села існують дві легенди, одна з яких переконує, що ця назва походить від слова "коршун".

Село зазнало великих втрат у роки Великої Вітчизняної війни. 79 жителів не повернулися з фронту, 85 – загинули від рук фашистів у рідному селі, їх було спалено на рідній землі. На кладовищі вони поховані в одній братській могилі.

Після війни, в 1948 році, в Коршеві був організований колгосп імені Хрущова, а "Комінтерна” – у новому Коршеві. Першим головою став Іван Максимович Луцюк, а в "Комінтерні" – Петро Пилипович Веремчук. А з 1963 року його очолив Іван Петрович Федорчук, нині – Герой Соціалістичної Праці, який працював до 1988 року. В цей час – 14 років (з 1974 по 1988) працювали об’єднано в колгоспі імені Чапаева, що був одним із кращих у районі і на Волині.

Він мав своїх орденоносців: Галина Сергіївна Береза – ланкова по вирощуванню цукрових буряків, Герой Соціалістичної Праці, нагороджена орденом Леніна і медаллю "Золота зірка", орденом Трудового Червоного Прапора, визнана Заслуженим працівником сільського господарства. Галина Степанівна Біднюк – доярка, відзначена орденами Трудового Червоного Прапора та "Знак Пошани", медаллю "За трудову відзнаку". Марія Анатоліївна Романюк, зоотехнік, нагороджена орденом "Знак Пошани", а також удостоєна державної нагороди. Доярка Ніна Захарівна Веремчук, також удостоєна державної нагороди.

З 1987 року колгосп від’єднався від Ратнева і почав господарювати самостійно. В березні 2000 року "Коршів" реорганізовано в два господарства: товариство з обмеженою відповідальністю "Коршів", виконавчим директором якого є М. П. Собуцький, та сільськогосподарське приватне підприємство "Злагода" – керівник Віра Василівна Кльоц. 121 господар господарює самостійно. Землі запасу розподілені між 12-ма фермерами.

Сільська рада утворена в вересні 1990 року. Першим головою сільської ради була Галина Сергіївна Береза. Після виходу на пенсію її змінила Віра Василівна Кльоц, яка працювала до обрання її головою колективного сільськогосподарського підприємства "Коршів".

У восьмидесятих роках у Коршеві жила й працювала майбутній член Спілки письменників України Ліліана Романівна Косановська (нині мешкає у Львові).

На території сільської ради функціонують загальноосвітня школа, де навчаються 92 учні, фельдшерсько-акушерський пункт (завідуюча Людмила Федорівна Тижук), клуб (завідуючий Михайло Павлович Береза), бібліотека (завідуюча Галина Феофанівна Хвень) та відділення зв’язку – Галина Іванівна Хілуха.