Баїв
В 1964–1966 роках в Баєві проводила дослідження експедиція Інституту археології АН України під керівництвом В. П. Петрова, доктора історичних наук, учня В. В. Хвойка. В розкопках брали участь ленінградець М. Б. Щукін і москвич Ю. В. Кухаренко. В своєму звіті В. П. Петров писав, що в Баєві розкопано 32 могильники черняхівської культури.
На сільському цвинтарі в середині 80-х років проводив розкопки Деонізій Никодимович Козак, заступник директора Інституту археології України. Він розкопав п’ять могильників третього століття нашої ери, які відносив до вельбарської культури (германські племена готів, які в ІІ–ІІІ століттях нашої ери пробивалися з берегів Балтійського до Чорного моря через Волинь).
В минулому майже вся навколишня місцевість була вкрита лісом. Найбільші урочища називались" Be личков гай", "Катериніна гора". Вперше село Баїв згадується в літописах у 1545 році. За ревізією Луцького замку, тоді він належав Яцьку і його братам Баївським, котрі були зобов’язані до ремонту трьох замкових городень, Баїв належав Кирилові Терлецькому, ініціатору Брестської унії, Василю Гулевичу, з роду якого вийшла Галшка Гулевичівна. У 1848 році Баїв належав князю Домініку Заславському, який під Пилявцями зазнав нищівної поразки від війська Богдана Хмельницького і якого козаки прозвали "периною".
За інвентарем 1847 року, в Баєві був фільварок, два млини, корчма. В кінці XIX століття в селі було 65 хат і 46 жителів, дерев’яна церква на місці старої, яка була тут ще в XVI столітті. На схилі підвищення, біля церкви, знаходилося 16 курганів. Зараз залишився тільки один. У 1897 році в Баєві було відкрито трикласну церковну приходську школу, а в 1927 році – бібліотеку "Просвіти".
З початку Другої світової війни, у вересні 1939 року, на кривавий бій з фашизмом пбряд з поляками стали і українці. П’ять жителів села загинули тоді. З приходом "перших совєтів", у Баєві було створено ревком, головою якого став Л. О. Жучко, а пізніше обрана сільська рада, головою якої став Я. К. Левчук.
Одні жителі Баєва підтримували нові порядки, а інші виступали проти них. З 1940 року почалися облави НКВД проти членів ОУН і їх вбивства, а потім – депортація цілих сімей. З початком Великої Вітчизняної війни в Луцькій тюрмі було розстріляно вісім жителів села. Всього до 21 березня 1944 року, коли було визволено село, загинуло майже 200 жителів. З 140 хат залишилось 15. На фронтах Великої Вітчизняної війни брало участь 78 чоловік. 39 чоловіків загинули. 30 – удостоєні урядових нагород.
У 1948 році селяни Баєва організували колгосп імені Андреева, який очолив Г. В. Корженевський. Тоді врожаї зернових культур були в середньому по 7,5 центнера з гектара. В колгоспі в 1950 році була і автомашина. Врожай збирали вручну, косили косами і серпами.
В 90-х роках трудівники колгоспу "Україна", в який входили села Баїв, Городище і Цеперів, мали в своєму користуванні понад 30 тракторів і 20 автомашин різних марок, вісім зернозбиральних комбайнів і багато іншої сільськогосподарської техніки. Були в колгоспі і свої орденоносці. Орденом Леніна нагороджені доярка Ю. Г. Овчарук та комбайнер В. С. Дячун, а ланкова А. А. Корольчук нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.
В березні 2000 року відбулася реорганізація колгоспу "Україна". Утворилися три господарства: сільськогос-подарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" в селі Городище; ВАТ "Луцький райагропостач" в селі Цеперів та сільськогосподарський виробничий кооператив "Баїв" у селі Баїв. Місцеві господарства очолювали: Василь Антонович Кушаба – колгосп "Україна", Віктор Олексійович Пашуков – колгосп "Україна", Антон Кирилович Оліщук – колгосп "Україна", Валентин Савич Паламарчук – колгосп "Україна", Василь Олександрович Гузюк – СКП "Україна", Василь Петрович Ярема – СГТзОВ "Україна", Надія Кирилівна Конечна – СГВК "Баїв", Микола Миколайович Кравчук – ВАТ "Луцький райагропостач".
Тепер на території сільської ради проживає 1 638 жителів, 610 дворів, функціонує Баївська загальноосвітня школа, в якій навчаються 185 учнів і працює 18 вчителів.
За період з 8.12,1966 року по даний час головами сільської ради працювали: Іван Павлович Тертичний, Олександр Федорович Пройдак, Михайло Іванович Мельничук, Петро Філаретович Корженевський, Микола Петрович Левчук, Юхим Якович Бортняк, Тетяна Демидівна Кривич, Антон Кирилович Оліщук, Софія Климівна Душак.
В Україні знаходиться найбільший у світі штучний ліс
Штучний ліс було висаджено на Херсонщині аби зупинити пустелю Олешківські піски (до слова теж найбільшу Європі)
Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)
Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...
В Україні знаходиться центр Європи
Хочете побувати у центрі Європи? Тоді Вам обов’язково слід відвідати Закарпаття. Адже у центрі Європи знаходиться географічний центр Європи. Точне...