Село (343 жителі) Недригайлівського району, розташоване на крутих схилах і в долині р. Хусь. Поселення тут заснували в середині XVII ст. переселенці з Правобережної України. В XIX ст. село належало представникам відомого дворянського роду Головкинських. В 1839 р. на схилі долини, у водно-льодовикових відкладах (вік яких оцінюється в 150–200 тис. років) були виявлені залишки кістяка мамонта. Високоосвічений хазяїн Кулішівки граф Ю. Головкинський (обер-камергер, член державної ради і останній представник роду) гідно оцінив знахідку і вирішив її увічнити. Через два роки на правому березі річки, у центральній частині села з’явився скромний чавунний пам’ятник цій знахідці. Вважається, що це перший у світі монумент, присвячений рідкісній палеонтологічній знахідці. Інтерес становлять і написи на пам’ятнику, більша частина яких присвячена самій знахідці: часу знахідки, хазяїнові цих місць, віку і приналежності кісток і що вони передані в зоологічний кабінет Харківського університету. Самий незвичайний напис, що безпосередньо не стосується знахідки, інформує, що село Кулішівка в минулому знаходилося на польсько-російському кордоні. Мабуть, він є даниною дипломатич-ному минулому графа, що свого часу служив російським послом у Китаї і Відні.