СТРИЖАВКА

Селище (8.9 тис. жителів) Вінницького району, розташоване на берегах р. Південний Буг.

Про Стрижавку відомо, що вже в 1552 р. це було доволі велике село. У середині XVIII ст. вона дістала права містечка і як посаг перейшла від Потоцьких до Грохольських. Новий власник садиби М. Грохольський вдосконалив місцеве сільське господарство і садівництво, що дозволило незабаром вивозити фрукти на продаж до Росії. Від нового палацу, збудованого в 1810-і роки на крутому правому березі Південного Бугу, нічого не залишилося, а колишній парафіяльний костел (1827 р.) перебудований до невпізнанності.

Головна визначна пам’ятка Стрижавки розташована на протилежному березі ріки у доволі молодому хвойному лісі. Тут глибокої осені 1941 р. у найсуворішому секреті фашистська Німеччина почала споруджувати головну військову ставку А. Гітлера на східному фронті, що одержала лиховісну назву “Вервольф”. Таємничість цього об’єкта з часом не зникла, а трансформувалася на суперечливі припущення і домисли щодо розмірів підземної частини ставки та її змісту. Ставка складалася з десятків дерев’яних котеджів, підземних бункерів і невеликого аеродрому Будували її радянські військовополонені і, як написано на встановленому біля шосе Вінниця-Житомир пам’ятнику (1958 р.) — “...громадяни Польщі, Чехословаччини, Норвегії та інших країн”. Усі вони після закінчення будівництва були розстріляні. У “Вервольф” А. Гітлер впродовж 1942–1943 рр. приїжджав тричі і загалом пробув тут близько п’яти місяців. Відступаючи в 1943 р., Фашисти підірвали підземні споруди “Вервольфу”, залишивши після себе розкидані по лісі великі бетонні блоки з покрученою вибухами арматурою, невеликий (10 х 15 м) басейн і вузьку бетонну дорогу. Багато чого з інформації про цей об’єкт порівняно недавньої історії є сумнівним і суперечливим. Можливо, це пов’язане із пропагандистською навмисною і цілком зрозумілою демонізацією образу А. Гітлера. Викликає сумнів, що під час вдалої (як вважалося на початку) і, як очікувалося, швидкоплинної військової кампанії виникне потреба в грандіозній за розмірами військовій ставці. Дивує і кількість нібито задіяних на будівництві робітників, не кажучим вже про географію їхнього громадянства. Отже “Вервольф” уперто зберігає свої секрети, тому сюди рік у рік їдуть туристи, намагаючися доторкнутися до цієї таємниці.