Україна туристична

Main Menu

  • НОВИНИ
  • День міста
  • Україна в цифрах
  • Цікава Україна
  • Топ-10
  • СТАТТІ
  • Додаткове меню
  • ФЕСТИВАЛІ
 

БІЛОРІЧИЦЯ

Деталі
Села та населені пункти Чернігівщини
06 лютого 2012
Перегляди: 7986

БІЛОРІЧИЦЯ

БІЛОРІЧИЦЯ (у 18 ст. хут. Кривеньки; до 1945 - Вейсбахівка) - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Бажанівка, Боротьба і Володимирівка. Розташ. за 35 км від райцентру і за 15 км від залізн. ст. Галка. 510 двори, 1120 ж. (2000). Вперше згадується 1727. Входила до Монастирищенської сотні Прилуцького полку, до Прилуцького пов. (1782-96), до Пирятинського пов. (1797-1802), до Прилуцького пов. ( 1802- 1923), до Турівського (1923-25) і Малодівицького (1925-30) р-нів Прилуцького округу, до Малодівицького (1932-62) і Прилуцького (з 1962) р-нів Чернігів, обл. 1727 генер. граф Вейсбах купив у галицького козака Тимофія Кривенка ділянку землі біля оз. Мокреця за 32 коп. До неї Вейсбах 1734 приєднав другу ділянку, яку виміняв у Павла Раковина за два «дворища» в с. Галиці, куплені у того ж Кривенка, і заснував тут хут., названий Кривеньками (Кривеньківський). Після смерті бездітного Вейсбаха хут. залишився в його вдови, яка, вмираючи, 1736 відписала Кривеньки майору Ізмайлівського полку Осипу Гампфу. Останній скупив навколишні землі і почав садити в Кривеньках слободу. 1740 - 7 дворів (7 хат) селян. Близько 1750 нас. слободи настільки збільшилося, що слобожани стали просити Гампфа побудувати ц-ву. В 1764-32 двори, 757ж. (духівництво - 14, посполиті - 725, дворові 18). Після смертіО.Гампфа (1760) Кривеньки дісталися його сину капітану Івану Гампфу, 1768 володіла його удова Ганна з дочкою Марією. У 1780 - 53 двори (82 хати) і 84 бдв. хати селян (козаків не було); діяла дерев. Миколаївська ц-ва, споруджена Іваном Гампфом. Коли нас. пункт здобув назву Вейсбахівка - невідомо; у 1750-х pp. він ще звався х. Кривеньківський, 1764 - с. Кривенки, а в описі Чернігівського намісництва 1785 - вже с. Вейсбахівка. Назва походить від прізвища генер. Вейсбаха. Синам Осипа Гампфа підпоручику Густаву та капітану Івану дістались численні маєтки Вейсбаха, і вони вирішили на його честь назвати одне з заснованих ним сіл. Так між 1750 та 1768 pp. Кривеньки стали Вейсбахівкою. 1783 село належало дружині бригадира Ланге, який, мабуть, одружився на Марії Гампф. 1797 в селі наліч. 606 душ чол. статі податкового населення. Від Ланге село перейшло до прапорщика Лейбгв. Михайла Корбе, який 1798 збудував нову дерев, ц-ву замість старої; при ній діяла церковнопарафіяльна школа. Поміщиком села в 19 ст. був ген,- майор І. М. Корбе (1800-68), якого в січні 1844 відвідали Т. Г. Шевченко, В. Закревський та Я. де Бальмен. 1859 в Б. наліч. 257 дворів, 1395 ж., збиралися 2 ярмарки, діяв 1 завод. Згідно з реформою 1861 в Б. створено Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян,якому підпорядковано 1 сільс. громаду (662 ревіз. душі). 1862І.М. Корбе поновив дерев, ц-ву. 1873 поміщик Рахманов одружився на дочці декабриста С. Г. Волконського, онуці героя Вітчизн. війни 1812, генер. М. М. Раєвського - О. С. Волконській-Кочубей, і землі Б. перейшли до подружжя. У 80-х pp. 19 ст. Рахманови побудували всі житл. і госп. будівлі своєї економії. У маєтку Рахманових-Волконських жили укр. архітектор Б. Ю. Ягн ( 1848- 1 922) і художникВ.М. Соколов (1841-1921); тут вони й поховані. За проектом Ягна споруджені флігель (1878) і палац (1886) в стилі укр. модерну; розписував їх художник Соколов. На терит. Б. існувало два парки (19 ст.), З фруктові сади з теплицею (2-а пол. 19 ст), озеро Мокрець (пізніше перейменоване в Криве), ставки Ревня (з двома штучно насипаними островами) та Млаки. Б. входила до Гнилицької волості 3-го стану, значилася містечком. У 1886 - 326 дворів селян-власників, 5 дворів міщан та ін., 328 хат, 1767 ж.; діяли: дерев, ц-ва, земське початкове однокласне училище (засн. 1861, у віданні земства з 1881), церковнопарафіяльна школа, шинок, 2 крамниці, 2 ярмарки на рік (9 травня та 16 листопада), кузня, 22 вітряки, 4 олійниці, цегельний з-д. 1889 відремонтовано дерев, ц-ву (розібрана 1962); церковним хором при ній керував дяк І. М. Тарнопольський. Наприкінці19—на поч. 20 ст. ярмарки в Б. відбувалися9травня та 26 вересня. 1910 - 372 госп., з них (козаків - 7, селян - 355, євреїв - 3, ін. непривілейованих - 3, привілейованих - 4, наліч. 2692 ж., ут.ч. 4 тесляри, 7 кравців, 4шевці, 6 столярів, 3 ковалі, 121 ткач, 29 поденників, 16 займалися інтелігентними та 188 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 4545 дес. придатної землі. Працювали паровий млин з олійницею та парова просорушка. В земському початковому училищі навчалося 121 хлопч. і 37 дівчат (1912). У 1923-30 Вейсбахівка - центр сільради. 1925 - 519 дворів, 2667 ж.; 1930 - 538 дворів, 2650 ж. 1945, після В. В. війни село отримало нову назву - Білорічиця. 1949 в селі функціонували два колективні господарства: радгосп «Білорічицький» та колгосп «Політвідділ», в якому було 2616 га землі (1873,8 га орної), 416 дворів, 1535 ж. (662 чол. працездатних), 8 рільничих бригад, 40 ланок, 2 тваринницькі ферми, наліч. в.р.х. - 265, свиней - 292, овець - 33, коней - 52, птиці - 402, бджіл - 27 сімей, 2 автомашини; працювали: 2 вітряки, 1 мех, млин, цегельний з-д, кузня, теслярська майстерня. 1970 в колгоспі «Політвідділ» наліч. 15 автомашин, 17 тракторів, 6 комбайнів, а також в.р.х. - 1088, свиней - 1200, овець -451; у радгоспі «Білорічицький» наліч. в.р.х. - 1073, свиней - 1000. 1977 колгоспи «Політвідділ» (Білорічиця) та «Маяк» (Боротьба) приєднані до радгоспу «Білорічицький». 1990 в радгоспі «Білорічицький» наліч. 50 автомашин, 55 тракторів, 18 комбайнів, а також в.р.х. - 3630, свиней - 2001, коней - 90.1971 - 612 дворів, 1970 ж. У 1996 в Б. містилася центр.садиба ВАТ племзавод «Білорічицький» з відділеннями в нас. пунктах Бажанівка, Боротьба, Володимировка , ВАТ племзавод «Мир» та радгосп «Білорічицький». Племзавод «Мир» мав землі 5865,6 га (4740 га орної), 22 автомашини, 23 трактори, 7 комбайнів, а також в.р.х. - 1552, свиней - 717, коней - 32. Радгосп «Білорічицький» мав 26 автомашин, 27 тракторів, 8 комбайнів, а також в.р.х. - 1104, свиней - 1133, коней- 39. 1996 село мало: відділення зв'язку,5крамниць, серед, шк. з спортзалом(160 учнів, 28 педпрацівників), лікарню, аптеку, ясла-садок на 49 місць, Будинок культури на 400 місць, діючу Миколаївську ц-ву; село радіофіковане з 1950, електрифіковане - 1953, має водопровід (1970), АТС (1970), телебачення (1965). Серед пам'яток села: меморіал на честь воїнів-односельців, які полягли (236 чол.) на фронтах В. В. війни, могила ланкової Героя Соц. Праці М. Г. Стаблецької. Б. з'єднана дорогами місц. значення з тверд, покриттям 1967 з смт А/. Дівицею (12 км) та з с. Боротьбою (6 км).


  • Попередня
  • Наступна

    Цікава Україна
    лют. 24, 2016

    Затоплена церква у Ржищеві - оповита легендами

    Складно повірити, але колись на тому самому місці, де нині розлилося водосховище, розташовувалося мальовниче українське село Гусинці.

    Цікава Україна
    жовт. 6, 2013

    Червоногородський водоспад найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної України

    Червоногородський 16-метровий водоспад має чотири каскади. Це найпотужніший та найбільший водоспад рівнинної території України.

    Цікава Україна
    бер. 19, 2016

    Букові праліси Карпат - перлина світового значення (фото)

    Букові праліси Карпат — це транснаціональний серійний природний об'єкт, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі...

    Copyright ©2026 Україна туристична


    main version