ГРИГОРІВКА

ГРИГОРІВКА - село Бахмацького р-ну, центр сільради, якій підпорядковане с-ще Веселе. Розташ. за 22 км від райцентру. Залізнична станція. 1658 ж. (1988). Вперше згадується бл. 1700. Входила до складу Красноколядинської сотні Прилуцького полку. Спочатку виник хут, який заснував гайворонський отаман Корній Салогуб, «купивши у Гайворонського козака Германа Чорниша пусту хатку до свого грунту, а купивши, загатив греблю, де збудував млин і хутірець». На початку 18 ст. К. Салогуб продав хут. канцеляристу Григорію, звідки він одержав свою назву. За підтримку гетьмана І. Мазепи канцерярист 1709 потрапив на заслання. Хут. випросив у гетьмана І. Скоропадського Петро Корецький, зять стародубського полковника Мих. Міклашевського. Від Корецького Г. перейшла до генер. судді І. Черниша, в якого І. Скоропадський хут. відібрав і 1718 віддав своєму брату Василю, чернігівському полк, обозному, котрий передав хут. сину Михайлу. 1720 в Г. споруджена дерев. Михайлівська ц-ва з солом'яною стріхою, і хут. став селом. 1737 ним продовжував володіти б.т. Мих. Вас. Скоропадський, після смерті якого селян Г. розділили між собою його сини - Іван та Яків. 1740 - 34 двори (86 хат) селян; козаків не було. 1780 - 102 двори (130 хат) селян; з них спадкоємців померлого полковн. Івана Скоропадського - 36 дворів (43 хати) і майора Якова Скоропадського - 66 дворів (87 хат); козаків, як і раніше, не було. Будинок Якова мав 10 кімнат; в його садибі «пастушних і служителскіх» - 13 бдв. хат. Поблизу Г. кургани 2-1 тис. до н.е. Після скасування полкового устрою Г. 1782 відійшла до Борзнянського пов. Чернігівського намісництва.