ДМИТРІВКА

ДМИТРІВКА (Дмитрів) - смт Бахмацького р-ну, центр селищної ради, якій підпорядковане село Щуча Гребля. Розташ. на р. Ромен, за 32 км від райцентру і залізнич. ст. Бахмач. 3403 ж. (1988). Відома з 12 ст. під назвою Дмитрів; 1643 значилася слободою, яка належала «городищу Гайворону» у володінні Я. Вишневецького. Входила до складу Краснянської, пізніше - Красноколядинської сотні Прилуцького полку. При кн. Вишневецьких належала до «ключа Краснянського», в якому розпоряджався «державця пан Кондрат Грек», який побудував у Д. перший водяний млин. 1666- 18 госп. селян, з них 13 госп. «орали на 2-х волах та мали ще по «пашенному коню», 6 госп. «орали на 2-х волах»; козаки не показані. В акті 1681 згадується Роман Дмитренко, «син осадця с. Дмитрівки», звідки видно, що поселення назване іменем свого засновника. Вільне військове село, «до ратуші Красноколядинської прислушаюче» до того, як воно увійшло до складу Самбірського староства Батуринської волості. 1737 Д. значилася у володінні царської казни, в ній наліч. 20 госп. селян, 3 госп. підсусідків, 40 госп. козаків (18 виборних, 22 підпомічників) і10козачих підсусідків. 1750 Батуринська вол. разом з Д. відійшла у володіння гетьмана К. Розумовського. 1780 - 5 дворів (12 хат) селян, 11 дворів (38 хат) і 25 бдв. хат підсусідків, 40 дворів (117 хат) козаків. Підсусідки належали: чотирьом Білецьким - 7 дворів (26 хат) і 12 бдв. хат, Долгим (нащадкам війс. т. Павла Долгого, який 1681 став власником «панського» водяного млина в с. Д.) - 2 двори (5 хат) іЗбдв. хати, Сетильському і Ф. Золотаренку - 3 бдв. хати, красноколядинському сотнику І. Миницькому –1двір (5 хат) і сотенному хорунжому тієї ж сотні Кричку - 7 бдв. хат. Діяла дерев. Троїцька ц-ва (перша ц-ва збудована до 1666). Поблизу Д. виявлено давньоруський курганний могильник (9-13 ст). Після скасування полкового устрою Д.1782відійшла до Роменського пов. Чернігівського намісництва.