КАНІВЩИНА

КАНІВЩИНА - село Прилуцького р-ну, центр сільради, якій підпорядковані села Кроти і Сухоставець. Розташ. за 15км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки.294двори, 540 ж. (2000). Вперше згадується 1781 як «хут. таємн. ради. Будлянського». Входила до Полкової сотні Прилуцького полку, до Пирятинського пов. (1782-1802), до Прилуцького пов. (1802-1923), до Яблунівського р-ну Прилуцького округу (1923-30) і Чернігів. обл. (1932-59), до Прилуцького р-ну Чернігів, обл. (з 1959). Виникла з х-рів, заснованих у 1760-80 pp. уздовж р. Руди.1781в хут. наліч. 48 хат селян. 1787 називався вже х. Канівщина, в якому показано 221 душа селян; належав «таємн. ради, і кавалеру Будлянському». На поч.19ст. перейшов до Горленків. 1849 за Вас. Давид. Горленком значилося в селі 224 душі чол. статі селян, 572,5 дес. землі, панський будинок, ґуральня. Перша дерев. Покровська ц-ва споруджена 1848 на кошти селянина Тимофія Гузія. 1859 - 246 дворів, 1081 ж. У 1861-66 pp. у К. містилося Волосне правління тимчасовозобов'язаних селян, якому були підпорядковані 4 сільс. громади (595 ревіз. душ); козаків не було. Після реорганізації волостей К. 1867 увійшла до Рудівської вол. 3-го стану. 1886 - 257 дворів селян-власників, які входили до 2-х сільс. громад (Горленківська 1-ша і Забілівська), 4 двори міщан та ін., 271 хата, 1508 ж.; діяли : ц-ва, шинок, 2 крамниці, кузня, 51 вітряк, 5 олійниць. У 19-20 ст. поміщиками Канівщини були Горленки, Забіли, Галагани та ін. 1910-310 госп., з них козаків - 1, селян - 303, євреїв - 1, ін.непривілейованих - 3, привілейованих-2, наліч. 1817 ж., у т.ч. 6 теслярів, 17 кравців, 8 шевців, 3 столяри, 1 коваль, 1 слюсар, 1 чимбар, 79 ткачів, 2 візники, 14 поденників, 12 займалися інтелігентними та 124 - ін. неземлеробськими заняттями, все ін. доросле нас. займалося землеробством. 1817 дес. придатної землі. Землевласниками були поміщики: Р. Ф. Бістром, В. Ф. Буланець, В. Д. Горленко, П. Забіла, І. П. Гломоза, С. В. Петриченко, С. С. Карпинський та ін. Діяли: нова дерев. Покровська ц-ва (споруджена 1908; закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище (1896), в якому навчалося 115 хлопч. та 42 дівчини(1912), церковнопарафіяльна школа. У 1923-30 pp. К. - центр сільради. 1925 - 461 дворів, 2073 ж.; 1930 - 427 дворів, 2156 ж. 1929 в К. організована с.-г. артіль ім. Ворошилова, з 1957 - колгосп «XX партз'їзду». 1970 в колгоспі наліч. 15 автомашин, 16 тракторів, 5 комбайнів, а також в.р.х. - 1014, свиней - 1100, овець- 304. 1971 - 352 двори, 1148 ж. 1990 в колгоспі наліч. 37 автомашин, 26 тракторів, 17 комбайнів, а також в.р.х. - 2112, свиней - 1866, коней - 55, птиці - 3864. 1996 в селі містилася центральна садиба пайгоспу «Нива» (з 1993), з відділеннями в сс. Кроти, Сухоставець. Господарство мало 33 автомашини, 29 тракторів, 14 комбайнів, а також в.р.х. - 1091, свиней- 700, коней - 60.3 1999 проводиться приватизація земель і майна колективного господарства. У селі - відділення зв'язку, філіал відділення Ощадбанку, 8-річна шк. (60 учнів, 14 педпрацівників), фельдшерсько-акушер. пункт, Будинок культури на 300 місць, б-ка (11 тис. од. зб.), 3 магазини. Уродженцем села є укр. поет Б. П. Степанюк. Поблизу Канівщини є курган епохи бронзи (2-1 тис. до н.е.). Село з'єднане дорогами місц. значення з тверд, покриттям у 1978-79 з автодорогою Прилуки-Яготин (4 км) та з с. Рудівкою (16,3 км).