Печера Кармалюка (Загнітківський печерний скит)

Печера Кармалюка (Загнітківський печерний скит) — штучна порожнина.

Печера розташована на правому березі річки Майстриха поблизу села Загнітків (Кодимський район, Одеська область).

Довжина печери - 30 м, глибина - 3 м, площа — 70 м кв, об'єм — 120 м куб. Розміри входів — верхнього — 6 м шириною та 1,8 м висотою; нижнього — 3 м шириною та 1,1 м. висотою.

Печеру вирито у верхній частині скелі, що носить назву «Кармалюкова скеля», що складена з крупноплитових сарматських світло-жовтих детриусових вапняків.

Печеру вирито у верхній частині скелі, майже під площиною верхнього плато на висоті біля 70 метрів.

Печера має два поверхи, що з'єднуються отвором-люком. Кожен поверх налічує по одній кімнаті.

Вікна нижнього ярусу виходять на глибоку долину, що проглядається з них на велику відстань. За версією дослідників цю кімнату було створено шляхом розширення природньої карстової печери. Раніше в дальній частині першого поверху існувала стінка, викладена бутовим каменем, яку з часом було знищено.

Верхній ярус - кімната вирізана у скелі. У західній частині кімнати розташована вирізана зі скелі ніша-лежанка, а у східній — полуциркульна апсида, що за однією з версій мала культове значення. На стінах кімнати збереглися сліди побілки. На східній стіні біля входу є вирізаній хрест та дата «1888». Широкий вхід у верхній ярус орієнтовано на південь, вхід веде у невеликий яр, що заріс байрачним лісом.

Місцеві пов'язують створення печери з постаттю Устима Кармалюка — керівника повстанського руху на Поділлі у 1813—1835 роках. Печера могла використовуватися як пункт спостереження за часів повстання. Пізніше печера, судячи з написів, використовувалася як скит православним відлюдником.