КУНИЦЯ ЛІСОВА, АБО ЖОВТОДУШКА

Це типовий хижий звір — мешканець лісів. Має витягнуту мордочку, горлову пляму, як правило, жовтуватого кольору, короткі вуха та довгий пухнастий хвіст. Довжина тіла приблизно 40-50 см, хвоста 20-25 см, маса в середньому приблизно 1 кг. Самки дещо менших розмірів. Узимку шубка у куниці буруватого кольору, хвіст та лапи темніші. Горлова пляма світло-жовтувата або білувато-оранжева.

Куниця лісова осілий звірок. Сховища робить у дуплах старих дерев, у гніздах білки, під купою старого хмизу, під виворотнями дерев. Вона добре лазить по деревах, а коли полює або тікає від ворога, може навіть швидко перескакувати з одного дерева на інше. Куниця здатна перепливати невеликі річки, озера. Полює у сутінках та вночі.

Основна їжа цього звірка — мишовидні гризуни, але їсть вона і багато іншого корму. Кормиться ягодою, горіхами, грибами, комахами, птахами та їхніми яйцями. Голодна куниця з’їсть і жабу чи вужа. При нагоді, якщо повезе, схопить білку або навіть зайця. Інколи, уночі, навідується на соняшникове чи кукурудзяне поле. Полюбляє мед.

Гон у куниці в липні-серпні. Вагітність 230-275 днів. У виводку в середньому 3-5 малят. Статева зрілість наступає на другому році. В природі куниця може прожити 10-15 років, але це рідкість. Відомий випадок, коли куниця в неволі прожила 20 років.

Ворогів у куниць у лісах області небагато. В основному це лисиця, великі сови та денні хижі птахи. Полювання на куницю проводиться за спеціальними дозволами — і тільки в місцях, де її чисельність потребує регулювання. Має дуже цінне хутро, яке високо цінується людиною з давніх давен.