ЖАЙВОРОНОК СІРИЙ

Calandrella rufescens (Vieillot, 1820)

Таксономічна належність

Клас — Птахи (Aves), ряд — Горобцеподібні (Passeriformes), родина — Жайворонкові (Alaudidae). Один із 13-ти (за іншими дже-релами — 7-ми) видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду

Неоцінений.

Ареал виду та його поширення в Україні

Пд. Піренеїв, Пн. Африка, Пн. Аравія, Мала Азія, пд. межиріччя Дону, Волги і Уралу, Закавказзя, Центральна Азія, бас. Хуанхе до Жовтого моря. Зимівля у пд. частині ареалу. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Пн.-зх. Приазов'ї, Пн. частині Криму; зимує у Присивашші.

Чисельність і причини її зміни

Чисельність в країні близько 200-2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%. У зимовий період від пониззя Дніпра до пд. Донеччини та у Степовому Криму тримається 100-1000 ос. На лучних ділянках заплави р. Молочної у Запорізькій обл. у січні 1997 і 1999 рр. щільність склала 5,6-26,4 ос./км2. Іноді загальна чисельність зимуючих птахів значніша: у першій половині 2001 р. по усьому р-ну зимівлі виявлено 7,22 тис. ос. Протягом останніх десятиліть в Європі відбувається скорочення чисельності, яку в 1990-х рр. оцінювали у більше ніж 1,5 млн. пар. Зміни чисельності через зменшення придатних для гніздування біотопів через обробіток цілинних ділянок та заліснення.

Особливості біології та наукове значення

Перелітно-кочовий птах. На гніздових ділянках з'являється у кінці квітня. Трапляється у посуш-ливих степових р-нах з солончаками, пісками, перелогами та випасами з негустою трав'яною рослинністю. Гніздиться окремими парами. Гнізда з решток рослин влаштовує на землі. Кладки яєць трапляються з початку травня до початку липня, у частини птахів, ймовірно, впродовж гніздового періоду буває 2 кладки. У кладці 4-5 яєць. Пташенята залишають гнізда у віці 9 днів. Перших зльотків спостерігають з кінця травня, погано літаючі пташенята трапляються до початку серпня. Вигодовують пташенят обидва птахи пари. У післягніздовий період птахи тримаються зграями. Влітку живиться комахами, головним чином жуками і прямокрилими, до раціону входить і рослинна їжа. У зимовий період у живленні переважає насіння різних рослин.

Морфологічні ознаки

Маса тіла — 22-28 г, довжина тіла — близько 15 см. Дорослий птах зверху сірувато-бурий з темнішими плямами, над оком світла «брова», низ білуватий, на волі і боках темні риски, на крайніх стернових перах білі плями, дзьоб і ноги бурі. Молодий птах строкатіший.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони

Підлягає охороні відповідно до Бернської конвенції (Додаток ІІ). Охороняється у Азово-Сиваському НПП. Слід створити умови для відновлення природних фітоценозів у місцях поширення виду, відмовившись від зрошування або залісення земель у посушливих степових районах.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення

Не має.

Основні джерела інформації

Волчанецкий, 1954; Попенко, 1979; Костин, 1983; Степанян, 1990; Дядичева и др., 1999; Андрющенко и др., 2001, 2006; Фесенко, Бокотей, 2002; Горбань, 2004; Birds in Europe, 2004; Handbook of the Birds of the World, 2004; Фесенко, 2008.

Автор: Г.В. Фесенко Малюнок: І.І. Землянських