ОРЕЛ СТЕПОВИЙ

Aquila rapax (Temminck, 1828)

Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Соколоподібні (Falconiformes), родина — Яструбові (Accipitridae). Один з 9-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду
Зникаючий.

Ареал виду та його поширення в Україні
В Євразії поширений у степовій смузі. В Україні зрідка трапляється в Азово-Чорноморському р-ні під час міграцій та на зимівлі.

Чисельність і причини її зміни
Європейську гніздову популяцію оцінено у 5-20 тис. пар. Наприкінці ХІХ ст. степовий орел був звичайним птахом багатьох степових р-нів України. На початку ХХ ст. його чисельність почала скорочуватися. На сьогодні гніздова популяція в Україні зникла. Останнє гніздування зареєстровано на початку 1980-х рр., у БЗ «Асканія-Нова». Основні причини зміни чисельності — знищення цілинних ділянок степу, поселень ховрахів, загибель птахів на опорах ліній електропе-редач, винищення людиною.

Особливості біології та наукове значення
Заселяє степи та напівпустелі, зрідка околиці пустель. Перших птахів на гніздових ділянках України спостерігали у березні. Моногам. Гнізда будує на землі (пагорби, викиди землі з нір бабаків), зрідка на деревах або чагарниках, інколи на опорах ЛЕП. У кладці 1-2, зрідка 3 яйця. Насиджує близько 45 діб. Статева зрілість наступає на 3-4 році життя.
На осінньому прольоті спостерігається на пд. України (АР Крим), з кінця вересня до середини листопада. Інформації про міграції на території країни бракує. Живиться переважно ховрахами та іншими дрібними гризу-нами. Зрідка поїдає птахів та падло.

Морфологічні ознаки
Маса тіла — до 3,7 кг, довжина тіла — 650-670 мм, розмах крил — 1700-2005 мм. У дорослого птаха оперення темно-буре; нерідко на задній частині шиї рудувата пляма, а на надхвісті світла смуга; на сірувато-бурому хвості густі темні поперечні смуги; цівка вкрита пір'ям; восковиця і пальці жовті. Молодий птах бурий з вохристим відтінком; на надхвісті білувата смуга; зверху і зі споду по краю великих покривних пер крил та по задньому краю крил проходять світлі смуги; махові і стернові пера чорно-бурі.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Включено до ЧКУ (1994), CITES (Додаток ІІ), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІ) конвенцій.. Для покращання охорони необхідні: збалансоване ведення сільського господарства, проведення реінтродукції ховрахів, посилення контролю за випадками незаконного відстрілу, моніторинг забруднення оточуючого природного середовища.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
Вид добре розмножується в зоологічних парках.

Господарське та комерційне значення
Відомостей немає.

Основні джерела інформації
Андрущенко, 1999, 2002; Прокопенко, Гринченко, 1999; Домашевский, 2001, 2002; European bird..., 2004.