ОГАР

Tadorna ferruginea (Pallas, 1764)

Таксономічна належність
Клас — Птахи (Aves), ряд — Гусеподібні (Anseriformes), родина — Качкові (Anatidae). Один з 7-ми видів роду; один з 2-х видів роду у фауні України.

Природоохоронний статус виду
Вразливий.

Ареал виду та його поширення в Україні
Пд. Європа, Пн. Африка та Центральна Азія. В Україні гніздиться на пн. узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський п-ів) та в сх. частині Луганської обл. У XVII-XIX ст. гніздився у степовій та лісосте-повій смугах, в ін. місцях лише окремі пари. Зальоти зареєстровано у Зх. Україні, середній частині бас. Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках БЗ «Асканії-Нови» (700-1900 ос.), іноді невеличкі групи зимують на Азовському узбережжі.

Чисельність і причини її зміни
Ймовірно, чисельність не перевищує 340-360 пар; найбільше на сх. Криму (понад 80 пар) та на сх. Луганської обл. (біля 50 пар). Репродуктивна частина напіввільної популяції у БЗ «Асканія-Нова» (Херсонська обл.) становить 120-200 пар. Наприкінці ХХ ст. чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає. Причини зміни чисельності: погіршення умов гніздування, посилення фактора непокою; винищування птахів людиною.

Особливості біології та наукове значення
Перелітний птах. У місцях гніздування з'являється у другій пол. березня. Займає скелясті, урвисті береги солоних і прісних водойм, узбережжя морів, на ставах «Асканії-Нови» утворилася вільна популяція. У перші дні після появи птахи утворюють пари (часто прилітають вже парами), які існують кілька років. Гніздиться у нежилих норах лисиць, на скелях та кручах (часто на значній висоті), у покинутих будівлях. У кладці 8-12 яєць (квітень); у місцях, де огар гніздиться колоніями, знаходять здвоєні кладки. Насиджує самка (25-30 діб); молоді птахи стають на крила у другій половині липня — на початку серпня. Відлітає на зимівлю в кінці жовтня — на початку листопада. Живиться рослинною (проростки злаків та осок, зерно) та тваринною (комахи, молюски) їжею.

Морфологічні ознаки
Маса — 9,8-1,5 кг, довжина тіла — 55-62 см, розмах крил — 1047-1120 мм. У самця тулуб рудий, голова білувато-вохриста, на шиї чорний «нашийник», надхвістя, махові та стернові пера чорні, покривні пера плечей білі; у самки голова майже біла, «нашийника» нема; молодий птах схожий на самку.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони
Занесено до ЧКУ (1994), Додатків Боннської та Бернської конвенцій (статус 2), угоди AEWA. Охороняється у БЗ «Асканія-Нова». Слід оголосити заповідними місця гніздування виду на Керченському п-ві, а в «Асканії-Нові» посилити гетерозиготність напіввільної популяції через обмін птахів з зоопарків.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах
У БЗ «Асканія-Нова» створено штучну популяцію, яка є центром відновлення виду в Україні. За період 1983-2000 рр. у природу випущено понад 3400 ос. Розроблено технологію штучного розведення.

Господарське та комерційне значення
Використовується як декоративний птах.

Основні джерела інформації
Гавриленко, 1958; Кириков, 1959; Треус, 1968; Костин, 1983; Зубко, Лысенко, 1991; Derek, Rose, 1996; Зубко, 1998 а, 1998 б; Зубко и др., 1998; Зубко, Ме- зінов, 2001; Мезинов, 2001; Гавриленко, 2002; Гавриленко та ін., 2003; Гержик, 2003.